Фольклорный ансамбль "Ромашинская слободка"

Вторник, 12.12.2017, 21:11

Приветствую Вас Гость | RSS | Главная | "Ой одверни, Боже, хмару": Традиційна музика Полісся, ч. 3. - Форум | Регистрация | Вход

[ Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск · RSS ]
Страница 1 из 11
Модератор форума: дядя_Миша, Музыковед 
Форум » Фольклорный архив » Музыкальный форум » "Ой одверни, Боже, хмару": Традиційна музика Полісся, ч. 3. (1999)
"Ой одверни, Боже, хмару": Традиційна музика Полісся, ч. 3.
МузыковедДата: Среда, 01.10.2014, 00:44 | Сообщение # 1
Генерал-майор
Группа: Администраторы
Сообщений: 449
Репутация: 0
Статус: Offline

На титулі вкладки: Петровець Н.Я., Ломако Я.С., Чекун Д.Н., Чобко В.С. (с. Старі Коні)

"Ой одверни, Боже, хмару": Традиційна музика Полісся, ч. 3.

М-во України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; Культурологічна експедиція. Українська експериментальна лабораторія фольклору. - Київ : Червона рута, 1999.

1. Ой одверни, Боже, хмару – літня оказіональна – с.Бродниця, исп. 1 0.56
2. Ох да ой сєгодня да неділенька – осіння – с.Старі Коні, исп. 1-5 2.49
3. Скакав горобейко, єк було типленько – веснянка з ритуалу проводів зими – с.Зелень, исп. 1-4 1.40
4. Ой село-село, чому невесело? – веснянка – с.Зелень, исп. 1-4 1.38
5. Поминальні голосіння на кладовищі в день “водіння Куста” – голосіння (репортажний запис) – с.Сварицевичі 3.04
6. Ой ми були й у виликому лісі – кустова – с.Зелень, исп. 1-4 2.00
7. Ой плачу я, плачу – троїцька, в супроводі скрипки – с.Неньковичі, исп. 1,3-5 1.26
8. Троїцька мелодія – награвання на “колянці” – с.Неньковичі, исп. 2 1.30
9. Ой щоб же я знала – лірична – с.Старі Коні, исп. 1-5 2.33
10. Ой там на Івана Купайлого – купальська – с.Зелень, исп. 1-4 0.37
11. Ой захотів рачок женитися – купальська – с.Зелень, исп. 1-4 1.34
12. Уже вечор вечоріє – жнивна – с.Комори, исп. 1-3 1.36
13. Літня мелодія – скрипкове награвання – с.Неньковичі, исп. 1 0.48
14. Пожену я сиві воли – лірична – с.Комори, исп. 1-4 2.30
15. Да запражу я сиві воли – лірична – с.Бродниця, исп. 1 3.45
16. Болить моя голивонька – лірична в супроводі скрипки та сопілки – с.Неньковичі, исп. 1-5 2.24
17. Ой прибудь-прибудь, да сам Господе, із неба – весільна – с.Неньковичі, исп. 1, 3-5 0.40
18. Ой коб я знала, коб я відала – весільна – с.Зелень, исп. 1-4 0.39
19. Забиралась Галочка до венця – весільна, до вінчання – с.Неньковичі, исп. 1, 3-5 1.09
20. У садочку голубець гуде – весільна, до вінчання – с.Неньковичі, исп. 1, 3-5 1.47
21. Ой брат сестру да за етил веде – весільна, посад молодих – с.Зелень, исп. 1-4 1.48
22. Полька-“терниця” – танок (скрипка) – с.Неньковичі, исп. 1 0.56
23. Червона калина весь двір закрасила – лірична – с.Вичівка, исп. 1-5 2.24
24. Ех же дай, Боже, звечора погодоньку – лірична, з награванням на “колянці" – с.Неньковичі, исп. 2 2.28
25. Да люлі-люлі, коточок – колискова – с.Зелень, исп. 1 1.02
26. Ой на котка-вуркотка – колискова – с.Зелень, исп. 2 1.16
27. Под білою березою – балада – с.Сварицевичі, исп. 1-4 1.24
28. Ішли чумаки – чумацька – с.Бродниця, исп. 1 4.27
29. Учора звечора з небесного двора – колядка (скрипкова версія) – с.Неньковичі, исп. 1 1.00
30. Ішов Господь дорогою – колядка – с.Зелень, исп. 1-4 2.06
31. Ой на горі сонейко, гей, закатає – балада – с.Старі Коні, исп. 1-5 2.07

Скачать - 320 кБит/сек - 131 Мб (+буклет):
https://cloud.mail.ru/public....999.rar
Прикрепления: 4476170.jpg(271Kb)
 
МузыковедДата: Среда, 01.10.2014, 00:45 | Сообщение # 2
Группа: Гости






Делідон Йосип Григорович, 1910 р.н.

ПЕРЕЛІК ВИКОНАВЦІВ:

с.БРОДНИЦЯ Зарічненського р-ну:
1. Делідон Йосип Григорович, 1910 р.н.

с.ВИЧІВКА Зарічненського р-ну:
1 .Войтович Анастасія Михайлівна, 1925 р.н.,
2. Терлецька Агафія Адамівна, 1926 р.н.,
3. Хомич Марія Іванівна, 1934 р.н.,
4. Музичко Ганна Адамівна, 1936 р.н.,
5. Музичко Адам Андрійович, 1933 р.н.

с.КОМОРИ Зарічненського р-ну:
1. Кибук Любов Микитівна, 1919 р.н.,
2. Трохимович Галєна Юхимівна, 1931 р.н.,
3. Демчук Євгенія Митрофанівна, 1939 р.н.,
4. Васькович Тетяна Олександрівна, 1942 р.н.

с.НЕНЬКОВИЧІ Зарічненського р-ну:
1. Клишун Микола Микитович, 1918 р.н., скрипаль,
2. Мінько Петро Олександрович, 1929 р.н., спів, гра на саморобній сопілці- "колянці”,
3. Бай Надія Миколаївна, 1937р.н.,
4. Сидунець Марія Олександрівна, 1923 р.н.,
5. Крилюк Олена Андріївна, 1939 р.н.

с.СТАРІ КОНІ Зарічненського р-ну (нині у складі смт.Зарічне):
1. Чекун Домініка Никифорівна, 1936 р.н., починає і виводить
2. Чекун Надія Никифорівна. 1929 р.н.,
3. Петровець Надія Яківна, 1937р.н.,
4. Ломако Ярина Семенівна, 1937р.н.,
5. Чобко Віра Савівна, 1937р.н.

с.ЗЕЛЕНЬ Дубровицького р-ну:
1. Вишневська Зоня Семенівна, 1931 р.н.,
2. Чудинович Ганна Савівна, 1930 р.н.,
3. Чудинович Параска Михайлівна, 1925 р.н.,
4. Вишневська Марія Семенівна, 1939 р.н.

с.СВАРИЦЕВИЧІ Дубровицького р-ну:
1. Чудинович Олена Олександрівна, 1919р.н.,
2. Чудинович Ольга Олександрівна, 1938 р.н.,
3. Логвин Тетяна Іванівна, 1951 р.н.,
4. Швайко Марія Степанівна, 1923 р.н.
Прикрепления: 0164398.jpg(97Kb)
 
МузыковедДата: Среда, 01.10.2014, 00:47 | Сообщение # 3
Генерал-майор
Группа: Администраторы
Сообщений: 449
Репутация: 0
Статус: Offline

Турук Г.И.

АУДІОАЛЬБОМ “ОЙ ОДВЕРНИ, БОЖЕ, ХМАРУ” є продовженням серії “Традиційна музика Полісся”, видання якої започатковане МНС України у 1997 році. Перша і друга частини були присвячені Центральному Поліссю. Цей диск підготовлений за матеріалами з північно-західних теренів Рівненщини, що і нині мають статус зони радіаційного забруднення.
Матеріали записані у польових умовах протягом 1991 -1997 років за допомогою цифрових магнітофонів “SONI ТSD-D3”, “АІWА HD-S1” та мікрофона “ SONI ESM-979” (за винятком запису №5, здійсненого у 1991р. побутовим магнітофоном під час проведення троїцького обряду в с.Сварицевичі). Аудіооператор - М.Семиног, організація і проведення сеансів запису - І.Клименко.

Широкий масив Пінських боліт здавна відмежовував землі сучасного Зарічненського району, що на північному заході Рівненської області, від південних сусідів-волинян та Погориння з його стрімкими водними шляхами. Тихо, уособлено, серед величних соснових борів, неозорих болотяних рівнин протікало життя місцевих мешканців. Заклопотані щоденною працею, жінки роками не вибирались за межі рідного села, порались по господарству, ростили дітей. З усіма турботами зверталися до всесильних “дідів”-предків - померлих родичів. Ті мали силу відвернути лихо або ж покарати невдячних нащадків за недостатню шану. “Діди”, як дізнаємося з фольклорних текстів, мешкали за хмарами, керували стихіями, а в призначені дні (у Святі вечори, на Навський Великдень, на Трійцю, напередодні жнив) в оболонці невидимих духів ночами поверталися до рідних осель, щоби опікуватися живими:

По пуд лісом темна хмара, йа в тий хмарі мий батенько,
Попид хмарою ходить, із хмарою говорить:
Ой хмаронько, ой мамонько, обийди чисте поле,
Моє дитьо в чистом полю, на чужому загону...


Магія ритуального спілкування з померлими відома й сучасним поліщукам, щоправда, лише тим із них, які народжені у 1910-20-х роках. Вони пригадують, що у гарячу пору жнив добру погоду намагалися забезпечити такими замовляннями:

Ой одверни, Боже, хмару, да на чужую сторону,
Там деди бородати, ой а дивки черевати...


Ці слова розспівувалися на спеціальну мелодію, яку називали “літо" або “жниво” (№№ 1,12,13). Менш за все мелодія ця нагадує пісню: “тягнеш, би голосиш, би плачеш” - кажуть про неї співачки.

Порівняти цей спосіб звертання до померлих зі справжніми голосіннями
на Трійцю під час ритуалу “Водіння Куста” (№ 5). Вранці “на моглицях” (на цвинтарі,) І збиралося все село, несли зелене гілля, лепеху, прикрашали могили. Жінки і екстатично голосили, імпровізуючи тексти і в той же час відтворюючи (кожна на свій лад) усталену мелодекламаційну формулу. Важко без сліз слухати цю драматичну і поліфонію... Відголосивши, відразу починали вбирати “Куста” - рясно обгортали в зелене гілля молоду дівчину (“ні рукей, ні ногей не видно - не знати, хто [вбраний] за Куста”), і водили її селом від хати до хати, збираючи дари на зразок колядників. Невпізнана дівчина, тобто особа без обличчя і без імені, - посланниця до світу померлих: “Наший Куст поїде да до Батенька в гости...”. Вона проситиме у предків дощу, необхідного о цій порі. Як відгомін давніх ритуальних жертвоприношень тут і присутнє символічне нищення-розривання зеленого вбрання, розтрушування його на льоновому полі, аби передати йому магічну силу “Куста”. Кустовий наспів (№ 6) лунав від Великодня до Трійці, поєднуючись із різними пісенними сюжетами. Інколи він міг супроводжуватися грою скрипаля (№ 7). Пастух, вирізавши з молодої крушини сопілку-“колянку”, втішав себе на самоті “троєцькими” награваннями, подекуди сам собі й підспівував (техніка гри “на бурт”, № 8).

Мелодія “жнива-голосіння” і троїцько-кустовий наспів є найважливішими прикметами локальної традиції, представленої в альбомі.

Яскравими ритуальними подіями відзначалися майже всі традиційні свята землеробського року поліщуків-пінчуків. Ранньої весни - “єк ще но сниг ізлізе” - всім селом “гонили зиму”. Гурт молоді шумів на вулиці: стукотіли кийками об паркани, викидали непотріб (деркачі, стоптані постоли) на річку, щоб плив за водою до іншого світу, куди випроваджувалася “Зима”, гукали й співали:

Іди, Зима, под піч! А ти, Весно, да на покуттє!..(№ 3)
Прикрепления: 4926483.jpg(58Kb)
 
МузыковедДата: Среда, 01.10.2014, 00:48 | Сообщение # 4
Группа: Гости






Клишун Микола Микитович, 1918 р.н., Мінько Петро Олександрович, 1929 р.н.

На Купала “палили відьму” - розкладали вогнище, в якому знищували жаб (№№ 10,11). Виконавці пригадують, що колись під Новий рік по хатах бігала весела “Коза”, ляпала дерев’яною щелепою, лякала дітей. На відміну від весняно-літніх свят, що зберегли виразний відгомін язичницького світосприйняття, нинішній зимовий святковий цикл значною мірою християнізований (№№ 28,29).

Восени, після збору врожаю, яскраві загальносільські видовища припинялися. Однак осінній сезон також мав свої приурочені мелодії. В альбомі представлена одна з них (№ 2). За стилем вона належить до давньотрадиційної лірики - невеликої за звуковим обсягом, з “мережаною” гетерофонною фактурою, у якій ще не відокремився сольний підголосок (№N9 16,27). Подекуди такі наспіви майже не відрізняються від власне календарних.

Осінь - зручний час для влаштування весіль. В альбомі відображено фрагменти весільного обряду - приготування до вінчання, посад молодих. Весільні наспіви, за характерної для Полісся стриманості ладоінтонаційного розгортання, звучать різноманітно завдяки перемінності ритмів, мелодичній варіантності (№№ 17-21). Скрипковий супровід ритуально-пісенної частини весілля (№№ 17,19,20) є нині явищем реліктовим, тому запис скрипаля Миколи Клишуна треба вважати великим успіхом польових розвідок.

Оригінальність місцевого музичного стилю позначається й на такому жанрі, як “колиханки” (№№ 25,26): їхні мелодії не подібні до колискових наспівів, поширених в інших частинах України.

Пісні, приурочені до певних ритуалів чи календарних сезонів, співаються глибоким грудним, “дикуватим” тембром, відрізняються “гострими” акцентованими ритмами, насичені мелодичною орнаментикою, регістровими переключеннями голосу, схожими на магічні загукання. Ця манера, вочевидь, походить з давніх часів і має ритуальну природу.

Місцевий стиль співу позначається і на піснях новішого складу, що виконуються в будь-який час як сольно, так і гуртом. У диску сольну традицію представлено чоловічим співом (№№ 15, 24, 27), що є рідкісним явищем в сьогоденному традиційному музичному побуті. Йосип Делідон із с.Бродниця - найстарший виконавець серед тих, чиї голоси зберегла плівка, - всі мелодії співає у старовинній манері. Саме його таємничий і водночас пристрасний голос відкриває альбом піснею-заклинанням “Ой одверни, Боже, хмару...”. Манеру виконання “жоноцким голосом” демонструють і співаки з с.Вичівка, відтворюючи мелодію відносно пізнього походження (№ 23) у високій теситурі разом з жінками.

Як і в усій Україні, на Поліссі набули популярності пісні з верхнім сольним підголоском (№№ 9,14,31). Нікого не може залишити байдужим довершений спів гурту села Старі Коні з його лідеркою - заспівувачкою і “виводчицею” Домінікою Чекун.

На жаль, не все з того пісенного багатства, котре розкрилося перед збирачами при першому знайомстві з місцевою традицією, змогло дочекатися щасливої нагоди бути збереженим на якісних аудіоносіях. Так сталося і з пісенним надбанням видатної традиційної співачки Ганни Ісаківни Турук із с.Вичівка, чий голос зберігає лише недовготривка побутова магнітна стрічка, а наспівані нею мелодії - архівний нотний папір... Вклоняємося світлій пам’яті цієї талановитої жінки, як і багатьох інших народних митців, хто серед буденної суєти з покоління в покоління ніс та оберігав скарби духовної культури нашого народу.
Ірина КЛИМЕНКО
Прикрепления: 3864540.jpg(103Kb)
 
Форум » Фольклорный архив » Музыкальный форум » "Ой одверни, Боже, хмару": Традиційна музика Полісся, ч. 3. (1999)
Страница 1 из 11
Поиск:

Меню сайта

Календарь

Block content

Статистика

Поиск