|
Украинские колыбельные песни
|
|
| дядя_Миша | Дата: Пятница, 10.06.2011, 00:19 | Сообщение # 1 |
 Генералиссимус
Группа: Заблокированные
Сообщений: 1665
Статус: Offline
| 
Year: 2005
Country: Ukraine
Label: Арт-Велес
Style: Folk, Authentic, Traditional
Quality: mp3, 320kbit/s, Stereo
Size: 71.96 Mb, содержит 5% инф. для восстановления
Tracklist:
01. Сорока-ворона на припічку сиділа
02. А ну, баю, баю, бай
03. Ладушки-ладушки
04. Люлі, люлі, люлі, налетіли гулі
05. Ой ну коту, коти два
06. Ой ну, ну-ну, коточок
07. Цить, не плач
08. Люляй же мі, люляй
09. Е-е, люлі, котку наш
10. Ой ти кицю-кицю
11. Ой кіт воркіт по надвирку ходив
12. Кую, кую чобіток
13. Колишу, ворушу, Серьожа не спить
14. Ой ти коту, коток
15. Ой ну, люлі, люлі, бай
16. А-а, а-а, люлі, люлі
17. Коту, коту, коточок
18. Казка про скрипку і бубон
19. А-а, а-а, дитина
20. Коту, коту, котку
21. Казка про лиску і п’ятеро лисенят
22. Ой баю-баю ж баю
23. Гойда-гойда-гойда-даш
24. А-а, а-а, а-люлі
25. А-а, а-а, да ходить сон коло вікон
26. Люлі, люлі, дитя спати
27. Спи дитятко до полудня
28. Лягає Лєночка спать
29. Ой ну Байда, умер гайда
30. Ой ну, люлі, дитя спати
31. Люлі, люлі, люляшеньки
32. А-а, ой лю-лю кажи люлю
33. Люлі, люлі, люлино
34. Нє хаді кот па хаті
35. Люлю, люлю, люлю, люлю
36. Діду-діду, шо ти робиш
Робоча група: Укладання музичної частини Тарас Грималюк, Ганна Коропніченко
Фольклористи: Євген Єфремов, Сусана Карпенко, Ірина Клименко Світлана Копил, Ганна Коропніченко, Катерина Крижанівська, Дмитро Лебединський, Лариса Лукашенко, Ярослава Музиченко, Олена Мурзина, Лариса Новикова, Ярослава Пришедько, Тетяна Сопілка. Наталя та Олександр Терещенки, Оксана Тищенко, Олександра Турянська, Ірина Федун, Михайло Хай
Науковий редактор - кандидат мистецтвознавства Михайло Хай
Літературний редактор - кандидат філологічних наук Галина Сюта
Мастеринг - Костянтин Костенко (студія Комора)
Фото: Ігор Кугіт, Микола Семиног, Кирило Кисляков
Дизайн - Арт Велес - PA VAM
Директор - Ігор Кугіт
Продюсер проекту - Тарас Грималюк
Скачать с narod
или отсюда (60 Мб / 200-256 kbps + сканы):
http://www.mediafire.com/?n30hnb91ekxmlkd
Источник: http://folkblog.in.ua/index.php?newsid=322
http://vk.com/e_music_folk
|
| |
| |
| дядя_Миша | Дата: Пятница, 10.06.2011, 00:21 | Сообщение # 2 |
|
Генералиссимус
Группа: Заблокированные
Сообщений: 1665
Статус: Offline
| 
Українські колискові
„Ой ну люлі, дитя спати..."
Мабуть, немає у світі такого народу, в традиційній культурі якого не було б коротеньких пісень, які наспівують немовляті, щоб воно заснуло. Колискові -так в Україні називають ці мелодії - е найдавнішим жанром фольклору народів світу, адже існують "ізпрежди віка". Певно, вони існуватимуть доти, доки народжуватимуться діти...
Щоразу, як слухаєш ці зворушливі прості мелодії, дивуєшся, скільки в них уміщено любові, добра, ніжності й ласки. Сон і дрімота раз у раз приходять в „хатину теплесеньку", „де дитина малесенька"; пелехаті коти, гулі у червоних чоботях обов'язково заколисують дитя, а колиска у дитяти неодмінно чарівна, і вервечки шовковії, золотії бильця. Мати у пісні годує малюка смачною юшкою, кулешиком, яблучком і солодким молочком. А прийшовши з поля, приносить три квіточки: „одна буде сонлива, друга буде дрімлива, третя буде щаслива".„А сонечки й ув очиці, здоров'єчко й у плечиці",„ростоньки да й у костоньки, добрий ж розум й у голивоньку", - так прикликає матуся все найкраще до своєї крихітки. Часто й сама Матір Божа допомагає неньці заколисати дитя, благословляючи його щастячком...
Якщо запитати в сучасної мами, для чого вона співає колискових, то, найпевніше, почуємо відповідь: „Щоб дитина швидше заснула". Упродовж багатьох років учені теж вважали колискові суто побутовими піснями, які призначені для присипляння дітей. Однак глибше вивчення жанру, намагання з'ясувати генезу колискових, розширило наше уявлення про них.
Отож спробуймо з'ясувати, у чому ж полягає заспокійлива, присипляльна сила цих неповторних пісень, що саме спонукає дітей солодко засинати під тихе наспівування й легке похитування на руках чи в колисці.
Спираючись на дані психологів, колискову цілком справедливо можна зарахувати до кооперативної форми гіпнозу, під час якого використовуються як невербальні його елементи - дуже слабкі, монотонні, повторювані подразники (гойдання, специфічні мелодії), так і вербальні засоби - словесне умовляння, навіювання. Співаючи колискових і водночас погойдуючи дитину, мати поступово переводить її зі стану бадьорості у стан сну. В цей час мати виконує роль сугестора (навіювальника), оскільки "замовляє" свою дитину на добро, здоров'я, щастя у майбутньому:
Ой шоб спав - ни плакав.
Ой шоб рис - не болів,
Ой шоб росло - не боліло
Не голивонька, не все тіло,
Ой ростоньки дай у костоньки,
Добрий ж'розум й у голивоньку
А для Вовки калачі,
Шоб Вова спав удень і вночі,
Шоб сон міцний, а вік, довгий,
Шов Вовка був іавікди добрий
Сонку, дрімку, голубоньку!
Приспи мою дитиноньку.
Приспи ж ії вдень і вночі -
Буде мати чорні очі.
Чорні очі біле тіло,
Щоб кожному була мила,
Та щоб росла, не боліла,
Головоньки не сушила.
|
| |
| |
| дядя_Миша | Дата: Пятница, 10.06.2011, 00:22 | Сообщение # 3 |
|
Генералиссимус
Группа: Заблокированные
Сообщений: 1665
Статус: Offline
| 
Розмірковуючи над змістом та призначенням колискових пісень, не можна не помітити такої, на перший погляд, нелогічності: їх співають маляті в той період його життя, коли воно не розуміє словесних текстів, і навпаки, коли дитина починає розуміти слова, колискових їй уже не співають. Але згадаймо те, про що вже йшлося вище: наспівуючи колискових, мати не тільки припрошує дитину до сну, але й водночас прикликає до неї усі земні блага й сама щиро вірить у те, про що співає. Хіба ж це не закладання „позитивної програми", не формування коду щасливої долі? Це справжні пісні-замовляння, яскраві зразки доброї вербальної магії.
Наведені вище тексти є типовими, вони поширені у більшості регіонів України. На перший погляд, ці зворушливі пісні є талановитими витворами народних виконавиць, насправді ж вони укладаються в стрункі типологічні групи (як словесні, так і музичні) й чітко розрізняються локально. Ми не ставимо собі за мету описувати все тематичне коло українських колискових. Сподіваємось, що зацікавлений слухач, прослухавши пропонований СБ, матиме змогу познайомитися з різносюжетними колисковими, казками, забавлянками з різних регіонів України: Полісся (право/лівобережного) і Карпат, Полтавщини і Київщини, Черкащини й Вінниччини, Херсонщини та Харківщини. Зупинимося лише на колискових, де головною дійовою особою є кіт (від чого в окремих традиціях сам жанр отримав назву „котка співати"). Функціональність цього образу закорінена у народних віруваннях про те, що саме коти є найкращими "охоронцями" дітей, ретельно оберігають їх вдень і особливо вночі, переймаючи на себе всяку негативну дію. Згадаймо, як в одній із колискових співається: "На дитину дрімота, на кота все лихо".
Показово, що саме образ кота у колискових е носієм і виразником засад етнопедагогіки, через нього даються настанови щодо поведінки, бажаної / небажаної для дитини у майбутньому. Ось кота просять: "замети сіни", "займи нашу телусю", "колиши дитину" і т. д. А ось і забороняють: "не лізь на колодку, бо розіб'єш головку".
Кіт буває і крадієм: то вкраде у бабки клубочок і сховається в куточок, а то поїсть бабин медочок. Через такі негативні дії кота дитина начебто убезпечується від них у майбутньому.
А як дбайливо треба пильнувати сон дитини, щоб навіть котові заборонялося: "Не ходи по хаті, не збуди дитяти, бо дитя маленьке спатоньки раденьке".
У багатьох колискових малечий сон оберігають одразу два коти - сірий і білий.
Глибинний сенс і прагматичне призначення музичних замовлянь-навіювань криється у світоглядних уявленнях наших пращурів. Вони вірили, що світ розділяється на "той" (його населяють душі померлих предків, які наділені надприродною силою і впливають на природу й людину; це всемогутні охоронці роду) і "цей", у якому живуть люди. Ці світи були взаємопов'язані. Людина споконвіку відчувала свою залежність від Вищих Небесних Сил і зверталася них у складні й переломні моменти життя. Останні оформлювалися туалами, які вчені називають ритуалами переходів .
Народження, одруження і смерть - визначальні зміни в житті людини. Буття дитини від самого народження супроводжувалося цілим комплексом ритуальних дій. Традиційний світогляд - це синтез язичницьких уявлень і християнськоі віри, він був типовим зразком двовір'я. Хрестини, родини, "зливки", вводини, "пострижини" - такі головні обряди життя перволітка.
Колискових співали від народження дитини до року, 1,5 і для старших. Згідно з експедиційними опитуваннями, до 1 року спів був обов'язковий. Такий регламент легко пояснити, якщо розглядати його в системі згаданих „ритуалів переходу". Скажімо, річний (1 рік) період потрібен був небіжчикам для переходу із профанного світу в сакральний. Ритуал "пострижин", що й досі здійснюється при досягненні дитиною віку 1 рік, символізував її "смерть" як "лімінальної істоти", що знаходилася між світами, закінчення перехідного періоду і включення до громади вже як повноцінного представника роду.
|
| |
| |
| дядя_Миша | Дата: Пятница, 10.06.2011, 00:23 | Сообщение # 4 |
|
Генералиссимус
Группа: Заблокированные
Сообщений: 1665
Статус: Offline
| 
Згідно з традиційними віруваннями, життя дитини протягом першого року було важке: вважалося, що вона «відкрита" для всіх можливих небезпек. Як наслідок, з'явилася ціла система заборон, застережень і різноманітних оберегів .
Життя перволітка постійно оберігалося, захищалося, особливо ж його сон. Наші предки вважали сон "малою смертю", оскільки вірили, що під час сну душа залишає тіло і мандрує у країні мрій. Переляк, різке пробудження може призвести до того, що душа не повернеться у своє тіло. Час після заходу сонця й ніч були вкрай небезпечними, вважалися часом темних сил, їх активного впливу на людину (тим паче на маля) , тому й мати вживала шобіжних заходів, щоб відвернути лихо. Адже злий дух міг забратися у рот сонній дитині і на немовля могли напасти „нічниці" (або „крикси") - тоді воно невгамовно кричатиме цілу ніч; дитину могли навіть підмінити ("одмінок"). Система народних оберегів нічного сну дитини охоплювала обереги-предмети (сіль, часник, цибуля, ріжучі, колючі предмети тощо), обереги-дії (обкурювання хати, вивертання одягу. Із прийняттям і поширенням християнства іх доповнили запалюванням свічки, що має горіти з третіх півнів, накладання хресного знамення на дитину й колиску, обов'язкова молитва). Одним з архаїчних і найефективніших охоронних засобів був оберіг-наспів.
Материнська любов, втілена у колисковій, здатна знешкодити недобрі впливи на дитину. Цієї сили мати щоразу просила, звертаючись до предків - охоронців роду. Кличні (висхідні терцеві) інтонації виразно прослуховуються у багатьох поліських колискових. На думку вчених, сам голос матері мав магічні властивості й здатен був обмежити простір від шкідливої "нечистої" сили, створюючи в радіусі звучання захисне коло. Не дивно, що більшість виконавиць співають колискових майже голосно, принаймні, у відкритій грудній манері.
Отже, можемо зробити висновок про те, що первинно функція колискових була магічно-утилітарною (відповідно до цього їх жанрова атрибуція визначається як ритуально-побутова). Утилітарність полягала в тому, що колискові були елементом щоденного життя дитини, магічність коренилася у вірі в охоронні властивості колискових, у те, що ці словесні обереги здатні захистити дитину від злих сил у небезпечний для неї (перехідний) період.
Поступове відживання язичницьких вірувань із часом призвело до забуття первинного контексту побутування колискових, тому не дивно, що сучасні мами й не здогадуються про їх глибинний магічно-захисний зміст. Наспівуючи своєму маляті "Котику сіренький", вони переливають свою любов дитяті, і дякують Богові за Його найбільший і найцінніший дар жінці.
|
| |
| |
| дядя_Миша | Дата: Пятница, 10.06.2011, 00:23 | Сообщение # 5 |
|
Генералиссимус
Группа: Заблокированные
Сообщений: 1665
Статус: Offline
| 
Ой ну люлі, дитя, спати
А я буду колихати.
Ой спи, дитя - буде пуття,
Буде пуття - буде доля,
Поки мати прийде з поля
Да й принесе три квіточки:
Одну квіточку, шоб спати,
А другую - колихати,
А третюю - годувати.
Годуй, мати, да молочком,
Клади доню да під бочком.
Ой шоб спала не марніла.
На серденько здоровіла.
Источник: http://folkblog.in.ua/index.php?newsid=322
|
| |
| |
|
Меню сайта
Календарь
Block content
|
