Фольклорный ансамбль "Ромашинская слободка"

Вторник, 12.12.2017, 21:11

Приветствую Вас Гость | RSS | Главная | Весiлля. Проект “Моя Україна. Берви" - 2CD (2009) - Форум | Регистрация | Вход

[ Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск · RSS ]
Страница 1 из 11
Модератор форума: дядя_Миша, Музыковед 
Форум » Фольклорный архив » Музыкальный форум » Весiлля. Проект “Моя Україна. Берви" - 2CD (2009)
Весiлля. Проект “Моя Україна. Берви" - 2CD (2009)
МузыковедДата: Четверг, 09.10.2014, 00:22 | Сообщение # 1
Генерал-майор
Группа: Администраторы
Сообщений: 449
Репутация: 0
Статус: Offline




Весiлля. Ч. 1.
Проект “Моя Україна. Берви".
Українська традиційна музика.

Традиційне українське весілля XIX-поч. XX століть – це кількаденне обрядово-драматичне дійство публічного довершення шлюбу сільською громадою.
Укладачі цієї антології українського весілля, зачаровані різноманіттям весільної музики, почутої від сільських співаків і музик на переломі XX – XXI століть, прагнули опублікувати її найкращі зразки, «провівши» слухача через основні шлюбні ритуали. Музичний матеріал дібрано майже з усіх етнографічних зон розселення українців – Наддніпрянщини, Полісся, Поділля, Волині, Галичини, Карпат, Підляшшя, Слобідщини, Кубані, Степової зони. Отже, альбом показово репрезентує окреслювані етнографами регіональні версії обряду: центральний (з подільським і слобожанським підтипами), поліський (західнополіський, середньополіський та східнополіський підтипи), карпатський (верховинський, закарпатський, буковинський) і південний варіанти.

1. “Куди, доню, собираєшся”
2. “Ой ти клену, кленовий листочок”
3. “Ладом-ладом. По садочку ходила”
4. “Ой чого сидиш, Галино”
5. “Відай ти си, Марусенько, то тя не здавало”
6. “Світи Боже з неба”
7. “Ой у городі, у частоколі”; “Коровайнички мої”
8. “Та й Марійчина ненька та й по сусідах ходе”
9. “Короваю наш раю”
10. “Високій наш коровай, високій”
11. “Ідеме ми в чисто й поле”
12. “Плетіння вінка”
13. “Славен вечір, дивит-вечір”
14. “До барвінку”
15. “Благослови Боже”
16. “Рости, сосна, та й розвивайся, рано-рано”
17. “В осичині та в березині”
18. “У нєдзєлєчку да сонца”
19. Марш “Надобридень”
20. “До зачинаннє весіллє”
21 . “Благослови, Боже”
22. “Коли нашу младу”
23. “Ой брат сестриці косу розплітав”;
“Ой десь тої дівчиноньки мати”
24. “Введіть, брате, до хати”
25. “Ой не стій, не стій”
26. “А зеленая та й дібрівонька”
27. “Ой плавала да сєра уточка”
28. “Ой піди, піди, чужий батенько”
29. “Ой ходила дівчинонька по крутій горі"
30. “3абиралась Гальочка до венця”
31. “Благословення до шлюбу”;
“Грайте музики, висько”; “Марш”
32. “До шлюбу йдучи”
33. “Перша квіточка”
34. “А зривайся, барвіночку”
35. “До шлюбу ми йдемо”
36. “Куда ти ся, Василечку”
37. “Ми батюшка да й ошукалі”
38. “3адзвеніли ключі вночі”
39. “Ми в церкви бували”
40. “Схилилася вишня”
41. “Ой засвіти, мати, свічку”
42. “Гуцулка”

Общее время - 72:48

Скачать - 320 кБит/сек - Мб:
https://cloud.mail.ru/public/3237333505bb%2Fvesillja_vol.1_2009.rar

Скачать торрент оба диска - 848 Мб:
https://toloka.to/t42004

Робоча група:

Укладання музичної частини: Тарас Грималюк, Олександр Вовк

Фольклористи: Анастасія Філатова, Анатолій Дунаєвський, Богдан Яремко, Валентин Дубравін, Валерій Гладунець, Віктор Кисіль, Віра Осадча, Галина Качор, Галина Маркович, Ганна Коропніченко, Євген Єфремов, Ілля Фетисов, Ірина Барамба, Ірина Клименко, Ірина Федун, Катерина Оленич, Леся Турянська, Михайло Хай, Надія Супрун-Яремко, Наталія Сербіна, Наталія та Олександр Терещенки, Олег Бут, Олександр Вовк, Олена Мурзіна, Олена Тюрикова, Олена Шевчук, Ольга Карапата, Роман Єненко, Сергій Постольников, Тетяна Сопілка

Звукооператори: Микола Семиног, Олексій Ткачук, Юбер Бооне.
Науковий редактор - доктор мистецтвознавства Михайло Хай
Мастеринг - Костянтин Костенко (студія “Комора").
Прикрепления: 5670638.jpg(306Kb) · 1583283.jpg(99Kb)
 
МузыковедДата: Четверг, 09.10.2014, 00:23 | Сообщение # 2
Группа: Гости







This is an anthology of authentic Ukrainian village wedding music, dating back to the dawn of the 20th century; spanning from the Syan River to the Don, and from the regions of Pidlyashya across to the Tavrian countryside. The listener will undoubtedly be enthralled by both the music’s character, as well as by its complex mythological fundamentals, which have been nurtured by ntuals preserved over a thousand years.

1. “Where are you going, my daughter?”
2. “Oh, you maple, the maple leaf”
3. “Walking in the garden”
4. “Oh, why are you sitting, Halyna?”
5. “Surrender, Marusia”
6. “God, shine from the sky”
7. “Oh, on the fenced-in field;
“My round loaves of bread”
8. “Maria’s mother visits her neighbors”
9. “The round bread, our paradise”
10. “High is our korovay-round bread, high”
11. “Going to the clear field”
12. “The weaving of the wreath”
13. “Oh, what an evening, a wonderful evening”
14. “To the periwinkle”
15. “Bless me, God”
16. “Grow up pinetree, grow up quickly”
17. “In the aspens and birches”
18. “Not far to the sun”
19. “Good morning”
20. “At the beginning of the wedding”
21. “Bless me, God”
22. “When our bride....”
23. “Oh, the brother unbraided his sister’s braid”; “Oh, somewhere the mother of that girl”
24. “lnvite me to the house, brother”
25. “Oh, don’t wait, don’t wait”
26. “How green is the oak grove”
27. “Oh, the grey duck swam”
28. “Oh, go away, go, strange father”
29. “Oh, the girl walked on the rocky mountain”
30. “Halya was to be engaged”
31. “Blessing before marriage”
32. “When going to marry”
33. “The first flower”
34. “Gathering perriwinkle”
35. “We intend to marry”
36. “Where are you going, Vasyl?”
37. “We searched for the priest”
38. “The keys jingled at night”
39. “We were at church”
40. “The bent cherry tree”
41 . “Oh, mother, light the candle”
42. “Hutsulka”
Прикрепления: 5668513.jpg(64Kb)
 
МузыковедДата: Четверг, 09.10.2014, 00:28 | Сообщение # 3
Генерал-майор
Группа: Администраторы
Сообщений: 449
Репутация: 0
Статус: Offline


Традиційне українське весілля ХІХ-поч. XX століть – це кількаденне обрядово-драматичне дійство публічного довершення шлюбу сільською громадою. Воно передбачало стійкий перелік обрядових персонажів: князь (молодий), княгиня (молода), староста (головний розпорядник ритуалів), дружина (бояри, дружби) - парубки, товариші молодого, свахи - заміжні жінки, дружки - дівчата, товаришки молодої, світилки - незаміжні родички молодого, свати (весільні гості). Хід весілля коментували два хори (жіночі групи зі сторони молодого та молодої) на зразок стародавніх релігійних культів1. Спів був засобом магічного впливу на людей і міфічні потойбічні сили. В карпатському й західнополіському ареалах ритуал супроводжували приграванням на дуді або скрипці.
Укладачі цієї антології українського весілля, зачаровані різноманіттям весільної музики, почутої від сільських співаків і музик на зламі XX - XXI століть, прагнули опублікувати її найкращі зразки, «провівши» слухача через основні шлюбні ритуали. Музичний матеріал дібрано майже з усіх етнографічних зон розселення українців - Наддніпрянщини, Полісся, Поділля, Волині, Галичини, Карпат, Підляшшя, Слобідщини, Кубані, Степової зони. Отже, альбом показово презентує окреслювані етнографами регіональні версії обряду: центральний (з подільським і слобожанським підтипами), поліський (західнополіський, середньополіський та східнополіський підтипи), карпатський (верховинський, закарпатський, буковинський) і південний варіанти.

Пропонована в антології панорама засвідчує і відмінності регіональних стилів, і різний ступінь збереження традиції: слухач зауважить, що сьогодні весільні пісні співають, на жаль, лише літні жінки, які все-таки утримують акорди навіть складної тріголосноi музичнойi тканини.
Як постали ці незбагненні для наших сучасників обряди і мелодії? Століття колективного господарювання давньослов’янських землеробів і скотарів сформували певні правила співжиття. На становлення особи впливала не лише її родина, але й уся спільнота поселення (община). Тож не дивно, що всі переломні події індивідуального життя людини (народження, одруження, смерть) відзначалися за участі громади. Особливо пишним був шлюбний ритуал - його святкували «всім миром». Саме «мир» санкціонував створення нової пари через прилюдні обряди з'єднання молодих (перев’язування спільним рушником, садовлення під образами, злучення свічок - родових вогнів, обміни хлібами та ін.).
Хведір Вовк писав, що в українських весільних звичаях відбилися всі відомі соціології етапи еволюції людської родини. Більшість дійств українського шлюбу апелюють до давньої історичної доби (наприклад, відгомін відомого всім індоєвропейським народам т. зв. “права першої ночі” зберіг карпатський танець, який по черзі танцюють з нареченою всі родичі нареченого). Однак драматичні форми цих ритуалів склалися, ймовірно, у первісну епоху історії Русі, засвоївши її впізнавані риси (деталі походу князя та його дружини у весільних піснях співзвучні з сюжетами історичних пісень про військові походи князів; у Центральному Подніпров’ї, Поліссі, Карпатах молодих під час обряду величають князем і княгинею, для називання інших весільних чинів вживається військова лексика - боярин, маршалок, хорунжий).
Княжа доба довершила розвиток слов’янських весільних звичаїв, про що свідчать літописні джерела середини XIII ст2. Відтоді почалося їх повільне розкладення (сліди пізніших часів мало помітні, ритуал втратив первісну функцію, збереглася тільки зовнішня символіка).
Прикрепления: 8085091.jpg(81Kb)
 
МузыковедДата: Четверг, 09.10.2014, 00:29 | Сообщение # 4
Группа: Гости







Правила одруження відповідали універсальній моделі мирного шлюбу шляхом договору. Переговори двох родів мали кілька етапів. Вивідки, сватання, оглядини, заручини - це передвесільна обрядовість сватання дівчини, після цього молодята запрошували на весілля. Поділ на передвесільну, власне весільну та повесільну частини властивий шлюбному ритуалові всіх європейських країн.

' Вовк Хв. Шлюбний ритуал на Україні // Студії з української етнографії та антропології: [Вибрані праці]. - К., 1994. - С. 213-323; Весілля: У 2 т. /Упоряд. М. Шубравська, О.Правдюк. - К., 1970; Здоровега Н. Нариси народної весільної обрядовості на Україні. - К., 1974; Борисенко В. Весільні звичаї та обряди на Україні: Історико-етнографічне дослідження. - К., 1988; Несен І. Весільний ритуал Центрального Полісся: традиційна структура та реліктові форми (середина XIX—XX ст.). - К., 2005.

Основний сценарій драми (за Хв. Вовком) такий: імітація умикання й викуповування молодої (розігрування військового походу з метою “взяття” дому молодої шлюбним кортежем молодого, опір родини молодої, оборона братів, замирення двох сторін; викупне, виплачене братові молодої та всій родині), урочисте садовлення молодих на посад перед священним деревом - гільцем, спільний бенкет, розподіл священного хліба - короваю, відведення молодої до хати молодого і, нарешті, введення молодого в його шлюбні права (реальне зближення молодих, дефлорація дівчини).
Важливе значення мала послідовність руху почту нареченого. Давня схема руху (коли основною санкцією шлюбу слугував народний обряд) передбачала одне коло переміщень: зі свого дому > в дім нареченої > - повернення до свого дому з молодою (такий варіант влітку 2009 р. згадували бабці з глибинного рівненського Полісся).
Під тиском указів синоду (XVIII ст.) в побут українських селян повільно входила форма церковного шлюбу (однак іще на поч. XX ст. на півдні України молоді вінчалися в п’ятницю, щоб не порушувати цілісність весільного дійства).
Вростаючи в традиційний обряд, церковне вінчання ускладнювало рух дружини нареченого, робило його подвійно-круговим: з дому нареченого > в дім нареченої > разом до церкви > в дім нареченої (теща й тесть зустрічають від шлюбу) > повернення молодого до свого дому > знову з почтом та короваєм зі свого дому (ритуальне виряджання поїзда) в дім молодої > назад у свій дім з дружиною. Церковна санкція шлюбу вклинилася в схему традиційного обряду, ускладнила її, але кардинально не вплинула на перебіг церемонії.
Музичні твори в пропонованій антології українського весілля умовно укладені так, щоб проілюструвати цю схему. У цьому диску презентовано початкову частину драми, що охоплює перше коло руху кортежу молодого. Вперше весільна музика звучала на заручинах, маркуючи перший посад молодих: з'єднання їх рук на хлібині, що разом із благословенням батьків зобов’язувало до непорушності дотримання весільної угоди (треки 1-5).
Власне шлюбне дійство сучасна етнографія структурує так. У суботу вдень (рідше в п’ятницю або у неділю вранці - як відгомін старішого одноденного весілля) випікали коровай та інші хліби для обміну між родами. Коровайний обряд, до найменших деталей оспіваний жінками- коровайницями, - це важливий ритуальний фрагмент першої частини весілля. На диску його презентують західнополіські й підляські мелодії (треки 7-10). Поліські «високі» короваї зі встромленими в них сосонкою або ж гілками- «шишками» несуть символіку «світового дерева».
В Карпатах і сьогодні відомий обряд урочистого збирання барвінку (біля зрізаних стебел залишали хліб) і вінкоплетин, який здійснювали щасливі у першому шлюбі жінки, з материнським благословенням шиття першої квітки. В окремих районах Закарпаття по барвінок вирушали з музиками, що й відбито у програмі диску (11-12).

2 Козаченко А. К истории великорусского свадебного обряда // Советская зтнография. - 1957. - № 1. - С. 57-70.
Прикрепления: 6844950.jpg(115Kb)
 
МузыковедДата: Четверг, 09.10.2014, 00:30 | Сообщение # 5
Генерал-майор
Группа: Администраторы
Сообщений: 449
Репутация: 0
Статус: Offline


Вечір суботи був призначений для передшлюбного молодіжного зібрання (дівич-вечір, вінки, вільце), для обрядового відокремлення наречених від неодруженої молоді (статево- вікові ініціації), через посади молодих у їхніх домівках із розплетенням коси, вдяганням весільного одягу. Посад міг бути й у неділю вранці, як у проекті диску. Цього ж вечора виготовляли весільні атрибути: вінки, свічки, деревце-гільце, прапор (хоругва), наречені обмінювались одягом. Під час розплетення коси (а іноді ще й від заручин до дівич-вечора) молода мусила плакати, щоб „відплакати” все лихе, інакше плакатиме в шлюбі. Такий настрій відбивають початкові треки диску (1-5), треки Дівич-вечора (13, 15, 17) і, звичайно, сирітські (27, 29 - молода обов’язково відвідувала могилу батьків, кличучи їх на весілля).
Власне народний шлюб (викуп молодої, з'єднання на порозі її домівки весільних свічок, змагання короваїв, головна шлюбна санкція - посад молодих, розподіл короваю, обдаровування молодих, обмін дарами між двома родинами) святкували в неділю. Увечері свахи покривали молоду наміткою (пізніше хусткою), чоловік перевозив її до своєї хати.
Наступна група ритуалів - зустріч у свекрухи, гостина в домі нареченого, комора (шлюбна ніч). В понеділок продовжувалися післявесільні взаємні гостини, проводилися обряди очищення (вмивання молодих) та приєднання нареченої до нової сім’ї (хатні роботи). Із церемоніями народного шлюбу та післяшлюбного святкування слухач ознайомиться в наступному диску серії «Моя Україна. Берви».

Ірина Клименко, кандидат мистецтвознавства
Прикрепления: 2252462.jpg(64Kb)
 
МузыковедДата: Четверг, 09.10.2014, 00:31 | Сообщение # 6
Группа: Гости







Заручини (Запоiни)

1. “Куди, доню, собираєшся” - Лівобережна Наддніпрянщина: с. Великі Будища Диканського району Полтавської обл. Записав Тарас Грималюк, 2004 р.
2. “Ой ти клену, кленовий листочок” (фрагмент) - Лівобережна Наддніпрянщина: с. Лящівка Чорнобаївського району Черкаської обл. Записали Ірина Барамба, Олександр Вовк, Ольга Карапата, Сергій Постольников, Анастасія Філатова, 2003 р.
3. “Ладом-ладом. По садочку ходила” - Західна Волинь: с. Ничогівка Маневицького р-ну Волинської обл. Записали Ірина Клименко, Роман Єненко, 1993 р.
4. “Ой чого сидиш, Галино” - Лівобережна Наддніпрянщина: с.Стара Осота Олександрівського району Кіровоградської обл. Записала Олена Мурзіна, 1988 р.
5. “Відай ти си, Марусенько, то тя не здавало” - Гуцульщина: с. Космач Косівського району Івано- Франківської обл. Записали Ольга Карапата, Ілля Фетисов, Олег Бут, 2003 р.

Молода кличе на весiлля

6. “Світи Боже з неба” - Степова Україна (Південний ареал): с. Осокорівка Нововоронцовського району Херсонської обл. (переселенці з однойменного села Бобровицького р-ну Чернігівської обл.) Записали Віктор Кисіль, Михайло Хай, Олег Бут, Галина Маркович, 2002 р.

Випiкання короваю

7. “Ой у городі, у частоколі"; “Коровайнички мої” - Погориння: с. Залужжя Дубровицького району Рівненської обл. Записали Ірина Клименко, Микола Семиног, 1992 р.
8. “Та й Марійчина ненька, та й по сусідах ходе” - Слобідщина: с. Писарівка Первомайського району Харківської обл. Записали Віра Осадча, Михайло Хай, Микола Семиног, 1991 р.
9. “Короваю наш раю” - Середнє Полісся: с. Кисоричі Рокитнівського району Рівненської обл. Записали Ірина Клименко, Микола Семиног, 1993 р.
10. “Високій наш коровай, високій” (фрагмент) - Підляшшя: с. Добривода, гміна Кпещелі Білостоцького воєводства (Польща). Записала Ірина Клименко, 1998 р.

Субота

Вiнкоплетини

11. “Ідеме ми в чисто й поле” - Закарпаття: с. Сіль Великоберезнянського району Закарпатської обл. Записали Олег Бут, Валерій Гладунець, 2003 р.
12. “Плетіння вінка” - Гуцульщина: м. Коломия Івано-Франківської обл. Записав Микола Семиног, 1990 р.

Дiвич-вечiр Гiльце

13. “Славен вечір, дивит-вечір” - Степова Україна: с. Іскра Великоновосілківського району Донецької обл. Записала Олена Тюрикова, 2001 р.
14. “До барвінку” - Бойківщина: с. Либохора Турківського району Львівської обл.. Записали Михайло Хай, Микола Семиног, 1991 р.
15. “Благослови Боже” - Правобережна Наддніпрянщина: с. Розумівка: Олександрівського району Кіровоградської обл. Записала Олена Мурзіна, 1987 р.
16. “Рости, сосна, та й розвивайся, рано-рано” (фрагмент) - Степова Україна: с.Богуслав Павлоградського району Дніпропетровської обл. Записали Ілля Фетисов, Олексій Ткачук, 2002 р.
17. “В осичині та в березині” (молодий приїхав до молодої) - Лівобережна Наддніпрянщина: с. Стара Осота Олександрівського району Кіровоградської обл. Записала Олена Мурзіна, 1988 р.
Прикрепления: 9663523.jpg(44Kb)
 
МузыковедДата: Четверг, 09.10.2014, 00:34 | Сообщение # 7
Генерал-майор
Группа: Администраторы
Сообщений: 449
Репутация: 0
Статус: Offline


Недiля

В хатi молодоi зранку

18. “У нєдзєлєчку да сонца” - Східне Полісся (Подесення): с. Рогівка Новгород- Сіверського району Чернігівської обл. Записали Євген Єфремов, Наталія Сербіна, Галина Качор, Микола Семиног, 2006 р.

Музики приходять до хати

19. Марш «Надобридень» - Східне Поділля: с. Зеленьків Тальнівського району Черкаської обл. Записали Михайло Хай, Микола Семиног, 1991 р.
20. “До зачинаннє весіллє” - Бойківщина: с. Либохора Турківського району Львівської обл. Записали Михайло Хай, Микола Семиног, 1991 р.
21. “Благослови Боже” - Західне Поділля: с. Жван Муровано-Кури ловецького району Вінницької обл. Записали Тарас Грималюк, Анатолій Дунасвський, 2006 р.
22. “Коли нашу младу” - Закарпаття: с. Середня Гута Ужгородського району Закарпатської обл. Записали Олег Бут, Валерій Гладунець, 2003 р.
23. “Ой брат сестриці косу розплітав”; “Ой десь тої дівчиноньки мати” - Правобережна Наддніпрянщина: с. Лука Таращанського району Київської обл. Записала Ганна Коропніченко, 1997 р.
24. “Введіть, брате, до хати” - Західне Поділля: с. Рівне Муровано-Куриловецького району Вінницької обл. Записав Тарас Грималюк, 2002 р.
25. “Ой не стій, не стій” - Західне Поділля: с. Молотків Лавінецького району Тернопільської обл. Запис 1991 р.

Як молода сирота

26. “А зеленая, та й дібрівонька” - Лівобережна Наддніпрянщина: с. Бобрівник Зіньківського району Полтавської обл. Записали Євген Єфремов, Тетяна Сопілка, Микола Семиног, 1993 р.
27. “Ой плавала да сера уточка” - Східне Полісся (Подесення): с. Підлісне Козелецького району Чернігівської обл. Записали Євген Єфремов, Наталія Сербіна, Галина Качор, Микола Семиног, 2006 р.
28. “Ой піди, піди, чужий батенько” - Слобідщина: с. Чернеччина Охтирського району Сумської обл. Записав Валентин Дубравін, 1968 р.
29. “Ой ходила дівчинонька по крутій горі” - Лівобережна Наддніпрянщина: с. Вовча Долина Лубенського району Полтавської обл. Записали Тетяна Сопілка, Микола Семиног, 1997 р.

Iдуть до шлюбу

30. “Забиралась Ґальочка до венця” - Західне Полісся (Пінщина): с. Неньковичі Зарічненського району Рівненської обл. Записали Ірина Клименко, Михайло Хай, Олена Шевчук, Юбер Бооне, 1992 р.
31. “Благословення до шлюбу”, “Грайте, музики, висько”, “Марш” - Лемки Саноцького повіту: Оркестр «Брати Голутяки-Кузяни». Запис. 1930 р. (з архіву грамплатівок Владка Максимовича)
32. “До шлюбу йдучи" - Гуцульщина: м. Коломия, Івано-Франківської обл. Записав Микола Семиног 1990 р.
33. “Перша квіточка" - Підляшшя: с. Даші, гміна Клещелі Білостоцького воєводства (Польща). Записала Ірина Клименко, 1998 р.
34. “А зривайся, барвіночку” (як молоді їдуть до шлюбу) - Гуцульщина: с. Буковець Верховинського району Івано-Франківської обл. Записали Михайло Хай, Микола Семиног, Леся Турянська, 1991 р.
35. “До шлюбу ми йдемо” - Західне Поділля: с. Ріпинці Кам’янець- Подільський Хмельницької обл. Запис 1976 р.
36. “Куда ти ся, Василечку” - Гуцульщина: с. Космач Косівського району Івано-Франківської обл. Записали Валерій Гладунець, Олексій Ткачук, 2003 р.

Пiсля вiнчання

37. “Ми батюшка да й ошукапі” - Нижнє Погориння: є. Городище Дубровицького району Рівненської обл. Записали Ірина Клименко, Михайло Хай, Олена Шевчук, Юбер Бооне, 1992 р.
38. “Задзвеніли ключі вночі” - Закарпаття: с. Репинне Міжгірського району Закарпатської обл. Записала Катерина Оленич, 2003 р.
39. “Ми в церкви бували” - Західна Волинь: с. Тельчі Маневицького району Волинської обл. Записали Ірина Клименко, Роман Єненко, 1993 р.
40. “Схилилася вишня” - Кубань: ст. Дінська Дінського району (Краснодарський край РФ). Записали Надія Супрун-Яремко, Богдан Яремко, 1994 р.

Пiсля вiнчання у молодоi

41. “Ой засвіти, мати, свічку” - Правобережна Наддніпрянщина: с. Оситняжка Кіровоградського району Кіровоградської обл. Записали Наталія та Олександр Терещенки, 1995 р. (коментар з с. Заброди Богодухівського району Харківської обл.)
42. “Гуцулка” (фрагмент) - Гуцульщина: с.Замагора Верховинського району Івано- Франківської обл. Записала Ірина Федун, 2002 р.
Прикрепления: 2070294.jpg(96Kb)
 
МузыковедДата: Четверг, 09.10.2014, 00:35 | Сообщение # 8
Группа: Гости







Виконавці

“Куди доню собираєшся” – с. Великі Будища Диканського району Полтавської обл. Співають Ольга Лаврентіївна Тернова , 1936 р.н., Софія Василівна Супруненко, 1930 р.н., Ольга Миколаївна Мелик, 1922 р.н., Марія Василівна Майтама, 1932 р.н., Олена Іванівна Кравченко, 1929 р.н.

“Ой ти клену, кленовий листочок” – с. Лящівка Чорнобаївського району Черкаської обл. Співають Марія Степанівна Шрамко, 1927 р.н., Явдокія Іванівна Іванова, 1926 Олена Михайлівна Гряховиця, 1923 р.н., Палашка Никифоровна Ільін*, 1922 р.н., Марія Платоновна Хверлій, 1929 р.н., Ганна Михайлівна Ірклієнко, 1937 р.н., Марія Іванівна Шендрик, 1929 р.н.

“Ладом-ладом. По садочку ходила” – с. Ничогівка Маневицького р-ну Волинської обл. Співає Лексій Васильович Москвіч, 1939 р.н.

“Ой чого сидиш Галино” – с. Стара Осота Олександрівського району Кіровоградської обл. Співають Мар’яна Провівна Вітер, 1910 р.н., Палажка Ігнатовна Кулинич, 1913 р.н., Марія Фадіївна Вітер, 1912 р.н.

“Відай ти си, Марусенько, то тя не здавало” – c. Космач Косівського району Івано-Франківської обл. Співають Марія Юріївна Ісайчук, 1937 р.н., Марія Танасівна Івасюк, 1935 р.н.

“Світи, Боже, з неба” – с. Осокорівка Нововоронцовського району Херсонської обл. (переселенці з однойменного села Бобровицького р-ну Чернігівської обл. ) Співають Марія Миронівна Фоменко, 1928 р.н., Марія Архипівна Чигринська, 1927 р.н., Надія Романівна Білоконь, 1921 р.н., Марія Тимофіївна Скорик, 1929 р.н.

“Ой у городі, у частоколі” “Коровайнички мої” – с. Залужжя Дубровицького району Рівненської обл. Співають Марта Кузьмовна Котяж, 1927 р.н.; Анна Архиповна Алексійовець, 1929 р.н.; Парасковія Кузьмівна Котяж, 1933 р.н.

“Та й Марійчина ненька та й по сусідах ходе” – с. Писарівка Первомайського району Харківської обл. Відсутні данні про виконавців.

“Короваю наш раю” – с. Кисоричі Рокитнівського району Рівненської обл. Співають Надія Савічна Нечипорчук, 1949 р.н.; Ганна Савічна Козаченко, 1946 р.н.; Ганна Панасівна Попко, 1946 р.н.

“Високій наш коровай, високій” – с. Добривода, гміна Клещелі Білостоцького воєводства (Польща). Співають Варвара Стефанівна Ліпінська, 1932 р.н.; Ніна Прокопівна Явдосюк, 1942 р.н., Антоніна Олександрівна Сидорук, 1931 р.н.; Антоніна Сидорівна Ліпінська, 1935 р.н.
Прикрепления: 9918651.jpg(115Kb)
 
МузыковедДата: Четверг, 09.10.2014, 00:39 | Сообщение # 9
Генерал-майор
Группа: Администраторы
Сообщений: 449
Репутация: 0
Статус: Offline


“Ідеме ми в чисто й полє” – с. Сіль Велико-Березнянського району Закарпатської обл. Грає Федір Юрійович Бобрик, 1930 р.н. (скрипка), співають Марія Іванівна Тур, 1940 р.н., Олена Василівна Бобрик, 1939 р.н.

“Плетіння вінка” – м. Коломия Івано-Франківської обл. Грає Михайло Тимофіїв

“Славен вечір, дивит-вечір” – с. Іскра Великоновоселківського району Донецької обл. Співають Букіна Людмила Миколаївна, 1950 р.н.; Гуріненко Любов Леонтіївна, 1940 р.н.; Дереко Ольга Опанасівна, 1935 р.н.; Лвчваренко Віра Опанасіївна, 1941 р.н.; Тапол Лідія Іванівна, 1945 р.н.

“До барвінку” – c. Либохора Турківського району Львівської обл. Грають В.І. Ігнатищ, 1934 р.н., Шемелинець М.Д., 1953 р.н., Цитрин І.І., 1966 р.н., Шемелинець М.С. , 1975 р.н.

“Благослови, Боже” – с. Розумівка: Олександрівського району Кіровоградської обл. Співають Варвара Йосипівна Безносенко, 1929 р.н., Палагея Степанівна Дзюба, 1935 р.н., Катерина Микитівна Бугаєнко, 1944 р.н., Варвара Амбросіївна Лисенко, 1936 р.н.

“Рости сосна розвивайся, рано-рано” – c.Богуслав Павлоградського району Дніпропетровської обл. Співають Гордиченко Уляна Іванівна Гордиченко, 1937 р.н., Валентина Яківна Чорна, 1949 р.н., Неля Вікторівна Лепетюх, 1939 р.н., Катерина Пилипівна Буклаєнко, 1928 р.н., Катерина Степанівна Нагорна, 1935 р.н., Тетяна Миколаївна Доценко, 1938 р.н., Анна Олексіївна Хорольська, 1935 р.н., Анна Іванівна Лоза, 1933 р.н., Галина Гнатовна Мезерна, 1936 р.н., Анна Олексіївна Ковальова, 1932 р.н., Марія Іванівна Крушина, 1929 р.н.

“В осичині та в березині” – c. Стара Осота Олександрівського району Кіровоградської обл. Співають Мар’яна Провівна Вітер, 1910 р.н., Палажка Ігнатовна Кулинич, 1913 р.н., Марія Фадіївна Вітер, 1912 р.н.

“У нєдзєлєчку да сонца” – c. Рогівка Новгород-Сіверського району Чернігівської обл. Співають Лідія Василівна Алферьонок, 1940 р.н., Марія Юхимівна Шамрицька, 1933 р.н., Євдокія Григорівна Дакшаніна, 1930 р.н.

Марш «Надобридень» – с. Зеленьків Тальнівського району Черкаської обл. Грають І.М. Васильченко, 1923 р.н., Гунчак Г.Т., 1929 р.н., Книш П.У., 1935 р.н., Ткачук В.Ф., 1924 р.н.

“До зачинаннє весіллє” – c. Либохора Турківського району Львівської обл. Грають Ігнатищ В.І., 1934 р.н., Шемелинець М.Д., 1953 р.н., Цитрин І.І., 1966 р.н., Шемелинець М.С. , 1975 р.н.

“Благослови Боже” – с. Жван Муровано-Куриловецького району Вінницької обл. Співають Галина Ільїчна Годованець, Марія Онуфріївна Мельник, Ганна Григорівна Мельник, Ганна Миколаївна Мельник, Євгена Гаврилівна Шевчук

“Коли нашу младу” – c. Середня Гута Ужгородського району Закарпатської обл. Співає Марія Петрівна Кучак, 1937 р.н.

“Ой брат сестриці косу розплітав” “Ой десь тої дівчиноньки мати” – с. Лука Таращанського району Київської обл. Співають Олександра Григорівна Герасименко 1925 р.н., Катерина Іванівна Забуцька, 1936 р.н., Катерина Григорівна Герасименко, 1923 р.н., Одександра Семенівна Дмитренко, 1936 р.н., Ольга Микитівна Фесенко, 1936 р.н., Антоніна Никифорівна Герасименко, 1933 р.н., Галина Харитонівна Нестеренко, 1929 р.н., Галина Миколаївна Герасименко, 1929 р.н., Надія Філімонівна Слобоженко, 1936 р.н., Віра Іванівна Забуцька, 1935 р.н., Надія Іванівна Ющенко, 1922 р.н., Ольга Семенівна Висовець, 1932 р.н., Надія Євгенівна Лабунська, 1948 р.н.

“Введіть брате до хати” – c. Рівне Муровано-Куриловецького району Вінницької обл. Співають Марія Василівна Бицюк, 1932 р.н., Валентина Семенівна Гончар, 1934 р.н., Поцелуйко Марія Гнатівна, 1928 р.н.

“Ой не стій, не стій” – с. Молотків Лавінецького району Тернопільської обл. Співають Ольга Данилівна Пальчаста, 1932 р.н., Ганна Сергіївна Остапчук, 1922 р.н., Ганна Карпівна Мельничук, 1932 р.н., Уляна Мифадіївна Мельничук, 1930 р.н., Агафія Дементіївна Бочин, 1927 р.н., Ганна Іванівна Черковток, 1923 р.н., Раїса Черковток, 1937 р.н.

“А зеленая та й дібрівонька” – с. Бобрівник Зіньківського району Полтавської обл. Співають Явдоха Василівна Кремпоха, 1937 р.н.; Явдоха Андріївна Калиниченко, 1914 р.н.; Єфросина Андріївна Косяк, 1924 р.н.; Віра Григорівна Бойко, 1930 р.н.; Катерина Степанівна Калиниченко, 1924 р.н.; Варка Ільківна Попенко, 1918 р.н.; Марія Павлівна Коцегуб, 1923 р.н.
Прикрепления: 5504092.jpg(37Kb)
 
МузыковедДата: Четверг, 09.10.2014, 01:00 | Сообщение # 10
Группа: Гости







“Ой плавала да сєра уточка” – c. Підлісне Козелецького району Чернігівської обл. Співають Галина Петрівна Обабко, 1950 р.н., Парасковія Павлівна Тимошик, 1942 р.н., Ганна Іванівна Яцухненко, 1947 р.н., Уляна Фоківна Диковець, 1922 р.н., Надія Петрівна Підгайна, 1957 р.н.

“Ой піди, піди, чужий батенько” – c. Чернеччина Охтирського району Сумської обл. Відсутні данні про виконавця.

“Ой ходила дівчинонька по крутій горі” – с. Вовча Долина Лубенського району Полтавської обл. Співають Марія Пилипівна Сіденко, 1935 р.н.; Ганна Харитонівна Сушко, 1919 р.н.; Марія Іванівна Харапутько, 1925 р.н.; Марія Пантеліївна Радченко, 1939 р.н.; Марія Андріївна Гузьома, 1931 р.н.; Ганна Пилипівна Яременко, 1937 р.н.
Прикрепления: 0809763.jpg(63Kb)
 
МузыковедДата: Четверг, 09.10.2014, 01:03 | Сообщение # 11
Генерал-майор
Группа: Администраторы
Сообщений: 449
Репутация: 0
Статус: Offline


The traditional Ukrainian wedding of the 19th and the beginning of the 20th centuries was actually a dramatic ritual happening, occurring over a period of a few days, in which the marriage ceremony was publicly affirmed by the village community. As foreseen by ritual, the cast of characters included: the prince (groom), princess (bride), the elder (responsible for leading the rituals), the entourage (ushers) - young men, friends of the groom, matchmakers - married women, bridesmaids- friends of the bride, “svitylky” - the single female relatives of the groom, the matchmakers, and wedding guests. Two female choirs- one group from the groom and one from the bride, would provide opposing commentary to the ceremony, similar to ancient religious cults. Singing was considered a means of magical influence on people and mythological otherworldly powers. In the Carpathian and western Polissian areas, the ritual was often accompanied by violin or bagpipe.
The editors of this anthological album of Ukrainian wedding, inspired by the vast spectrum of wedding music heard among village singers and musicians at the cusp of the 20th sought to publish its best examples, by taking the listener through all the rituals. The music selected covers practically all Ukrainian ethnographic zones - Naddniprianschyna, Polisia, Podillia, Volyn', Halychyna, Carpathian mountains, Pidliashia, Slobidschyna, Kuban’ and the Steppe zone. Ethnographers underline regional ceremonial versions, such as: Central (with Podillian and Slobozhanian subtypes), Polissian (western Polissian, central Polissian and eastern Polissian subtypes), Carpathian (Verkhovynian, Transcarpathian, Bukovynian) and Southern variants.
The panorama presented in this collection shows the incongruities of regional styles, as well as the different levels of traditional preservation - the listener will find that currently, some parts can be only sounded by the voices of elderly women, who are capable of supporting the compound three-voiced music “fabric”.
What are the origins of these rituals and melodies that seem incomprehensible to modern-day city dwellers? Centuries of communal farming of the old Slavic landowners and cattlemen led to certain terms of coexistence. An individual was influenced not only by his/her family, but by the community in which they settled. It is no wonder then, that all key life events (birth, marriage and death) were marked by community participation. The marriage event was particularly lavish, celebrated with “all of the world”. The “world” sanctioned or confirmed the creation of a new couple, through certain customs of pairing the bride and groom (bonding the pair’s hands with an embroidered cloth, the seating under the icons, merging of candles symbolizing the joining of the family fires, the exchange of bread, and so on).
Прикрепления: 9970348.jpg(77Kb)
 
МузыковедДата: Четверг, 09.10.2014, 01:03 | Сообщение # 12
Группа: Гости







Such rituals are rooted in ancient societal customs. Fedir Vovk wrote that Ukrainian wedding customs reflect all the sociological stages of a human family. Most of the actions involved in Ukrainian rituals can be attributed to an ancient historical epoch (for example, the remnants of “rights of the first night”, familiar to most Indo-European people, is preserved in the Carpathian dance, whereby the bride dances with all relatives of the groom). The more dramatic forms of some rituals that appeared, seem to be based in the first epoch of Kyivan Rus’, which would account for their characteristic traits (the procession of the prince and his entourage in wedding songs are identical to historical songs about war campaigns of princes; in central Podniprovia, Polissia, and the Carpathians, the young couple, according to custom, are named the prince and princess, and many other characters in the marriage ritual are named according to military lexicon - the best man-boyaryn (boyar), marshalok (marshal), khorunzhyi (flag-bearer). As evidenced by manuscripts of the 13th century, the Kniazhyy (Prince) Era marked the height of the development of Slavic wedding cus¬toms. Since then, their meaning has slowly diminished (later periods left little or no impact on the tradition, ex¬cept that the ritual lost its original function, leaving only the external symbolism).
The rules of marriage adhered to the universal model of a peaceful marriage by means of an agreement. Ne-gotiations between two families consisted of several stages. Vyvidky (the viewing of the bride), Svatannia (matchmaking), Ohliadyny (showing of the bride), En-gagement - are the pre-wedding customs of finding a suitable match for a girl, and only afterwards the young couple would invite guests to their wedding. The division of pre-wedding, proper wedding and afterwedding ceremonies is typical of marriage rituals in all Indo-European countries.
The basic scenario of the wedding drama (according to the version of F. Vovk) is as follows: the stealing and trade of a bride for money (re-enactment of a war campaign with the goal of “capturing” the bride’s home, the defense of the bride’s brothers, making peace between the two sides; a price paid for the bride to the brother and all of the family), the solemn seating or “planting” of the young couple before the sacred tree - branch, the joint celebration banquet, the division of the “korovay” -sacred round loaf of bread, the bride's visit of the groom’s home and, finally, the introduction of the groom to his marital rights - the actual joining of the young couple and “defloration” of the girl.



The flow of movement for the groom’s entourage was fundamentally important. According to age-long tradition (when folk customs served as the confirmation of marriage), movement had to be in a circular motion: from the groom’s home - to the bride’s home - returning back to the groom’s home with the bride (this variant was cited by old women from the heart of Polissia in summer 2009).
Under the pressure of the synod’s decrees (18th century), eventually there appeared a form of church marriage among Ukrainian villagers (at the beginning of the 20th century, couples in southern Ukraine married on Friday in order not to disrupt the wedding ceremony). Combining the traditional ritual with the church ceremony complicated the flow of movement for the groom’s entourage by making two circles instead of one: from the groom’s home - to the bride’s home - together to church - back to the bride’s home (now joined by the mother-in-law and father-in-law)-back to the groom’s home- repeat movement with the entourage and korovay from the groom’s home (ritual farewell and the departure of the groom’s “train” or entourage) to the home of the bride - and then back again to the groom’s home with the bride. Inclusion of the church sanction of marriage somewhat complicated the traditional ritual scheme, but did not cardinally change the process.
The contents of this Ukrainian wedding anthology collection are presented along the lines of the outlined ritual. This CD is the initial part of the drama that surrounds the young entourage’s first circle of movement. The wedding music was first sounded at the engagement, marking the first place the young couple sat: the joining of their hands on bread, which together with the parents’ blessings obligated both sides to honor the wedding agreement (tracks 1-5).
Прикрепления: 9139396.jpg(74Kb) · 2807103.jpg(110Kb)
 
МузыковедДата: Четверг, 09.10.2014, 01:04 | Сообщение # 13
Генерал-майор
Группа: Администраторы
Сообщений: 449
Репутация: 0
Статус: Offline


<...>

...essential ritual point of the first part of the wedding. On the CD, it is presented with melodies characteristic of western Polissia and Pidliashshia (tracks 7-10). The “high” Polissiann korovays- round loafs with pine-tree or branches of pine-cones coming out of them, symbolize the “world tree”.
In the Carpathian region, there is the ceremonial practice of gathering periwinkle (bread was left by the cut stalks), as well as the braiding of flower wreaths by happily married women (in their first marriage) with a blessing for motherhood in the sewing of the first flower. In some areas of the Transcarpathian region, the search for periwinkle was accompanied by musicians (tracks 11-12).
On the Saturday evening prior to the wedding, the young people of the village would gather to for the separation rituals (divych-vechir, vinky, vil’tze) of the prospective bride and groom from the unmarried youth (initiations based on gender and agej), which included sitting rituals at home- unbraiding of the young girl’s plaits, and dressing in the wedding clothing at their respective homes. The sitting could be on Sunday morning as well, as presented in the CD project.

That evening, ceremonial elements such as wreaths, candles, derevze- hilze, and the flag (khorukhva) were produced, and the couple exchanged their clothes. At the time of the unbraiding of the plait (sometimes even starting from the engagement till divych-vechir) the prospective bride had to cry in order to cry away all evils and avoid crying during her marriage. This is illustrated in the initial tracks of the CD (1-5), the tracks on divych- vechir (13, 15,17) and, of course, when a bride was an orphan (27,29); in such cases, she was obliged to visit the tomb of her parents, to invite them to the wedding).

The actual folk wedding ritual - bargaining for the bride, the joining of marital candles at her threshold, the korovay competition, the main marital sanction - sitting of a couple, dividing of the korovay, gift- giving to the young couple, gift exchange between the two families- was celebrated on Sunday. In the evening the matchmakers covered the bride with a kerchief, and the husband took her to his house. The next set of rituals included the meeting at the groom's mother's home, a reception at the groom’s house, komora (marital night). On Monday, the mutual post-wedding celebration continued, the cleansing custom (washing of the young couple) and the joining of the bride to a new family (household work). The ceremonies of the folk wedding cele-bration and post-wedding, may be found on the next CD of the series “My Ukraine. Bervy”.
Iryna Klymenko, Candidate of Art Science
Прикрепления: 5324114.jpg(76Kb)
 
Форум » Фольклорный архив » Музыкальный форум » Весiлля. Проект “Моя Україна. Берви" - 2CD (2009)
Страница 1 из 11
Поиск:

Меню сайта

Календарь

Block content

Статистика

Поиск