|
Мелодії Карпатських Полонин (2008)
|
|
| дядя_Миша | Дата: Суббота, 27.10.2012, 00:40 | Сообщение # 1 |
 Генералиссимус
Группа: Заблокированные
Сообщений: 1665
Статус: Offline
| 
«Мелодії Карпатських Полонин»
Традиційна музика карпатських пастухів
01. Вихід в полонину (трембіта)
02. Музика полонини (калатала та дзвіночки корів)
03. Забавна мелодія (фуярка, калатала та дзвіночки корів)
04. Награвання на дримбі
05. Колись роки добрі були... (фуярка, спів)
06. Давня полонинська мелодія (довга фуярка з гудінням)
07. Сигнал до полонинського ходу (воловий ріг)
08. Гірська мелодія (фуярка, спів птахів)
09. Полонинська мелодія (джоломіга)
10. Гра на трембіті
11. Давня полонинська мелодія (коротка фуярка з гудінням)
12. Говкання пастухів в полонині (говкання, калатала та дзвіночки корів)
13. З високої полонинки буйний вітер віє... (фуярка, спів)
14. Брумбина полонинська мелодія (джоломіга)
15. Награвання на дримбі
16. Смерекова мелодія (фуярка, калатала та дзвіночки корів, спів птахів)
17. З високої полонинки потічок чуркоче (звуки потічка)
18. Довга полонинська мелодія (довга фуярка)
19. Награвання на теленці
20. Полонинська мелодія (фуярка, калатала та дзвіночки корів, спів птахів)
21. Гра на денцівці
22. Плайова мелодія (фуярка, спів птахів)
23. Ой піду я в Завоєли (фуярка)
24. Музика полонини (калатала та дзвіночки корів)
25. Награвання на дримбі
26. Карпатська мелодія (фуярка, калатала та дзвіночки корів, спів птахів)
27. Полонинська мелодія (фуярка)
28. Музика полонини (калатала та дзвіночки корів)
29. Ой я піду в полонинку (спів, калатала та дзвіночки корів)
Загальний час звучання: 75.39
Музичний альбом «Мелодії карпатських полонин» відкриває перед слухачем світ традиційної музичної культури карпатських пастухів. На диску вперше в великому обсязі представлені традиційні пастуші награвання на таких інструментах, як фуярка, джоломіга, дримба, теленка, денцівка, а також трембіта та воловий ріг.
Крім інструментальної музики, слухачі мають можливість почути полонинські співанки, та навіть звуки калатал та дзвіночків, що вішають на шию худобі, аби визначити за звуком місце її перебування. Записи, що увійшли до альбому «Мелодії карпатських полонин», були зроблені безпосердньо на Карпатських полонинах та в високогірних селах Гуцульщини.
Автор проекту — український музикант Геннадій Мельник (Гектор Мукомол), який свого часу записував та досліджував традиційну музику близького сходу, а також, як композитор, у співпраці з майстром тувінського горлового співу Миколаєм Ооржаком створив музичний альбом «Незвіданий світ».
Дослідник вважає, що музика карпатських пастухів – це музика споглядання, яка за своєю суттю нагадує медитативну музику сходу. За словами Геннадія Мельника, традиційна музична культура карпатських пастухів є унікальною та неповторною і кожен уважний слухач, прослухавши записи, представлені на цьому диску, зможе переконатися у цьому сам.
Виконавці
(1,7,10,15, 27) Микола Словак: трембіта, воловий ріг, дримба, фуярка
(3, 8, 16, 20, 22, 26) Володимир Хромейчук: фуярка
(4, 9, 14, 19, 21) Богдан Костюк: дримба, теленка, джоломіга, денцівка
(5, 13) Василь Сіреджук: фуярка, фуярка з гудінням, спів
(6, 11, 18) Микола Варцаб’юк: фуярка, фуярка з гудінням
(23) Петро Мохнатчук: фуярка
(25) Микола Мосорук: дримба
(29) Василь Габорак: спів
Запис здійснено в Карпатському регіоні, в полонині «Крами» (Верховинський р-н, Івано-Франківської області), в полонині «Ледескул космацький», в селах Космач та Шепіт (Косівський р-н, Івано-Франківської області).
Запис звуку, мастерінг, фотографії — Геннадій Мельник.
Продюсер — Влад Роглев, Геннадій Мельник © 2008 Геннадій Мельник
Видавець: НМК-Трейд e-mail: optom@nmc-trade.com ; тел. (044)4942656
Дата релізу: 23.10.2008
Скачать - 107 Мб:
http://www.mediafire.com/?942t3snhm9k72n7
Источник: http://toroyloco.blogspot.com/2012/10/music-of-meadows.html
|
| |
| |
| дядя_Миша | Дата: Суббота, 27.10.2012, 00:42 | Сообщение # 2 |
|
Генералиссимус
Группа: Заблокированные
Сообщений: 1665
Статус: Offline
| 
«МЕЛОДІЇ КАРПАТСЬКИХ ПОЛОНИН» (текст)
«…країна вічности й безсмертности життя…»
Серед Карпатських лісів, високо в горах, розкинулися широкі пасовиська, які на Гуцульщині називають полонинами. Тут в теплу пору року, від початку травня до кінця вересня, пастухи випасають худобу та виготовляють сир, технологія приготування якого збереглася незмінною упродовж багатьох століть. Ідучи від своїх домівок далеко в гори та перебуваючи в полонині протягом тривалого проміжку часу, ці люди ведуть усамітнений спосіб життя, спілкуючись самі з собою, з худібкою, з вітром та сонцем.
Михайло Ломацький писав, що «гори – це країна вічности й безсмертности життя, де уся теперішність пересякла минулим». І дійсно, коли потрапляєш в гори та піднімаєшся на полонини, інколи відчуваєш, як плин часу зупиняється. В такі моменти свідомість ніби розчиняється в безмежних просторах, і душа потрапляє у священний міфічний простір, де існує лише вічне тепер. Чи не про це писав Михайло Коцюбинський у повісті «Тіні забутих предків», коли змальовував полонинське життя: «В безконечних просторах загинув час, і не знати, чи день стоїть, чи минає… ».
Традиційне пастухування у Карпатах, що добре збереглося до наших днів, породило своєрідні полонинські обряди та звичаї, а також оригінальну музичну культуру, яка, як і технологія приготування традиційного гуцульського сиру, існує незмінною вже не одне століття. І сьогодні ця музична культура не втратила своєї оригінальності та самобутності. В чому слухачі пропонованого диску, зможуть переконатися самі.
Записи, що увійшли до альбому «Мелодії карпатських полонин», були зроблені безпосердньо на полонинах та в високогірних селах Гуцульщини. Для реалізації цього проекту ми здійснили декілька виходів на карпатські полонини, зокрема, відвідали полонину «Крами», що знаходиться на межі Косівського та Верховинського районів Івано-Франківської області, а також полонину «Мончели» та «Ледескул космацький» неподалік від села Космач. Всі вони розташовані на висоті 1200-1400 метрів над рівнем моря. Окремі записи були здійснені в селах Шепіт та Космач Косівського району.
Записуючи матеріал для альбому, ми вкотре переконалися, що гуцули надзвичайно музично обдаровані. Вони тонко відчувають природу музики, усвідомлюючи різницю між світською та духовною музикою. Полонинські мелодії, що виконуються на духових інструментах (фуярка, денцівка, джоломіга) гуцули відносять до духовної музики, в той час як весільні мелодії називають світською музикою. Зрештою, фраза, яку ми почули від одного старого чоловіка, переконливо характеризує різницю між цими видами музики: «Фуярка — це від Бога, а скрипка — від чорта».
Чому сумує полонинка?
Полонинське життя вражає своєю архаїчністю. Ніщо не нагадує тут про сучасні «досягнення» цивілізації. З приходом двадцять першого століття серед предметів побуту на полонині з’явилися хіба що електричний ліхтарик, радіоприймач та мобільний телефон, який, як пожартував один з пастухів, можна підзарядити від смереки. Проте, сторонніх спостерігачів вражає не лише полонинський побут, але і світосприйняття пастухів, адже і нині воно формується в надзвичайно специфічних умовах, що поєднують щоденну важку монотонну працю із спогляданням навколишньої краси.
|
| |
| |
| дядя_Миша | Дата: Суббота, 27.10.2012, 00:42 | Сообщение # 3 |
|
Генералиссимус
Группа: Заблокированные
Сообщений: 1665
Статус: Offline
| 
Ймовірно, ця краса та безмежність навколишніх просторів, а до того ж, усамітнений спосіб життя і наповнюють душі цих людей п’янким відчуттям свободи. В той час, як тіло мусить виконувати нелегку роботу, душа прагне до неба. Пастухи, що відчули смак полонинського життя, не можуть уявити своє подальше життя без полонини. Ми неодноразово чули розповіді про те, що, туга за полониною у вівчарів настільки велика, що з настанням весни вони не можуть дочекатися виходу в полонину. І, думаємо, це не банальна звичка, а прагнення реалізувати глибинну духовну потребу душі, що прагне знову і знову відчути той справжній, ні з чим незрівняний смак неба, прагне потрапити у особливий, священний простір.
У своїх співанках пастухи порівнюють полонинку з Божим Раєм та спілкуються з нею, як із живою істотою, що здатна сумувати, радіти, чути та бачити вівчарів разом з худобинкою. Співанка «Ой я піду в полонинку», яку слухач має можливість почути на цьому диску, змальовує також глибинну сутність кругообігу життя. На зміну холодній зимі, коли в полонині «буйні вітри віють», приходить весна, і полонинка, відчувши прихід пастухів з худобою, радіє та оживає.
Де народжуються полонинські мелодії?
та чому «Полонинка без фуярки не файна»?
Ми спробували описати полонинське життя, та духовний світ пастухів Гуцульщини задля того, аби слухач міг зрозуміти, в якій атмосфері народжуються мелодії карпатських полонин. Отже тепер наша розповідь про музику.
Коли ми намагалися дізнатися у вівчарів, який сенс є в тому, аби сидячи посеред лісу високо в горах, грати на фуярку, ми не отримали раціональних пояснень. Проте згодом зрозуміли, що їх і не може бути.
Гра пастухів на музичних інструментах – це своєрідний спосіб спілкування із своєю внутрішньою сутністю та з живою природою, а також з тією незримою силою, що породила всю навколишню красу гір та йсаму людину. По суті, це дійство являє собою ритуал, виконання якого не потребує ніяких раціональних пояснень.
Уважний слухач неодмінно відчує, що музика карпатських пастухів – це музика споглядання, яка за своєю суттю нагадує медитативну музику сходу. І це не дивно, адже джерелом натхнення для вівчаря є небо, сонце, безмежні навколишні простори та гори. А отже, витоки цієї музики беруть свій початок в незримих світах. Пастух грає на фуярку тому, що не може не грати, тому що, за словами одного з вівчарів, «полонинка без фуярки не файна».
Досить лише вслухатись, наскільки схожими між собою є мелодії фуярки та спів птахів, аби відчути, що це «розмова закоханих». Звуки музичного інструменту дивно переплітаються із щебетанням птахів та передзвоном калатал, що вішають на шию худобі, аби визначити за звуком місце її знаходження. Все це вкупі породжує чарівну і своєрідну музику полонин.
Ми сподіваємось, що наша робота була недаремною. Будемо раді, якщо слухачі цього диску зможуть хоча б трохи відчути той неповторний, чарівний дух карпатських полонин, що спонукає до споглядання, а також до роздумів про вічне та незриме.
Геннадій Мельник
|
| |
| |
| дядя_Миша | Дата: Суббота, 27.10.2012, 00:48 | Сообщение # 4 |
|
Генералиссимус
Группа: Заблокированные
Сообщений: 1665
Статус: Offline
| 
Геннадій Мельник, музикант, звукорежисер:
«Музика допомагає наблизитися до абсолюту»
Передзвін коров’ячих калатал, говкання пастухів, нез вична гра скрипаля «поміж нот», дзюрчання карпатських джерелець – усі ці звукові чудасії вдалося почути, записати й видати Геннадію Мельнику (також знаному як Гектор Мукомол). Диски «Ме лодії карпатських полонин», «Весілля у Космачі», «Енер гія водяних потоків» були записані переважно просто неба. Геннадій поставив собі за мету якомога автентичніше передати мелодику звучання народних інструментів і природних звуків. Про звукову терапію й магію карпатських просторів читайте в інтерв’ю.
- Геннадію, як вам спало на думку серед Карпатських полонин записувати калатання дзвіночків? Що спровокувало цю цікавість?
Ми з сім’єю живемо в Києві, але часто їздимо в Карпати. Київ і Карпати – два полярних простори, наповнених абсолютно різними звуками. Років десять тому я вперше почув на полонині звучання калатал. При чому, тоді на полонині був надзвичайно густий туман. Пастухи гнали отару овець (приблизно 100-150 голів), кожна мала дзвіночок на шиї. Коли я почув з туману, як ці звуки наближаються, а потім оточують мене, то відчув, як поступово змінився стан моєї свідомості. Тоді я потрапив в особливий магічний звуковий простір. Думаю, що саме тоді у мене виникла ідея записати музику полонин. Поступово я почав її втілювати.
|
| |
| |
| дядя_Миша | Дата: Суббота, 27.10.2012, 01:04 | Сообщение # 5 |
|
Генералиссимус
Группа: Заблокированные
Сообщений: 1665
Статус: Offline
| 
- Серед полонини ти відчуваєш всю магічну атмосферу оточуючої природи безпосередньо «тут і зараз». Певно, надзвичайно складно записати так, аби людина, яка слухатиме вдома, також відчула особливу магію звуків й атмосфери, яку вони наповнюють?
- Неможливо порівняти «живий» досвід і запис. Люди, які мали досвід «живого» сприйняття, відчують цю атмосферу більш яскраво, коли почують запис. Ті, хто не чули, можливо, відкриють для себе щось нове. Приміром, передзвін калатал та дзвіночків, що вішають на шию худобі, породжує досить незвичайну музику. Вона цікава тим, що виникає сама по собі – це хаотичний процес, який неможливо відтворити, це музика, яка народжується абсолютно спонтанно. Здійснюючи записи, я ставив перед собою мету донести до слухача всю звукову атмосферу полонин, яка формується грою пастухів на сопілці, дзвоном калатал, співом птахів. Що ж до доречності такого запису…
- Попит є?
- Так. Я навіть не очікував такої зацікавленості традиційною музикою пастухів.
- Які технічні засоби допомогли вам у роботі над диском?
- На полонині я використовував пристрій ZOOM H-4. Це звуковий рекордер, який дозволяє здійснювати запис із професійними параметрами 96 kHz/24bit, має досить непогані власні мікрофони. Інколи я брав із собою ноутбук, аби частково скидати й редагувати записаний матеріал. ZOOM H-4 має два мікрофонних входи. Проте, на жаль, зовнішні мікрофони в польових умовах використовувати неможливо.
- Як відбувався процес зведення?
- Я не застосовував абсолютно ніякого мікшування. Звучання музичних інструментів у поєднанні зі співом птахів та дзвоном калатал записано «наживо». Відтак, уже в Києві я здійснював лише мастеринг фонограми.
- Як ви позбавилися шумів, які на полонині сприймалися природно, але в записі «різали б вухо»?
- Безпосередньо на момент запису я намагаюся створити такі умови, щоби уникнути зайвих шумів. Насправді можливостей редагування велика кількість, але я намагаюся їх не застосовувати. Я прагну якомога менше втручатися в спектр фонограми. Якщо ми маємо справу з автентичними інструментами, то завдання звукорежисера – якомога менше спотворити їх звучання.
- Тоді, коли вам спало на думку створити альбом «Мелодії Карпатських полонин», були подібні проекти, ви мали т. з. конкурентів?
- Мене це не дуже цікавило, я завжди хотів бути творцем, а не маркетологом. І говорю це абсолютно щиро. Наразі, мені дуже подобається працювати над своїми проектами. Щодо конкуренції, то на українському ринку існує багато записів, які взагалі не містять музики – це записи природних шумів, співу пташок, дзюрчання потоків і т. д. Більша частина цих фонограм закордонного виробництва, і мене насправді це дивує. Складається враження, що наші пташки та жаби співають гірше своїх закордонних колег. Окрім альбому «Мелодії Карпатських полонин», навесні 2008 року я реалізував також проект «Енергія водяних потоків». На цьому диску записані звуки карпатських потічків, річок та водоспадів.
- Ваші диски «Мелодії карпатських полонин» і «Весілля у Космачі» є в продажу в інтернет-магазинах. Купують?
- Так. У грудні 2008 року альбом «Мелодії Карпатських полонин» потрапив у перелік бестселерів на сайті «Умка». Думаю, ця тема цікавить багатьох людей не лише з точки зору пізнання традицій свого народу, хоча, безумовно, це має велике значення. Жителі великих міст, що втомлені техногенними звуками, суєтою, постійним шумом, відчувають внутрішній потяг до чогось природного, живого
Читать полностью: http://h.ua/story/273124/#ixzz2ARQ3PTjT
|
| |
| |
| дядя_Миша | Дата: Суббота, 27.10.2012, 01:05 | Сообщение # 6 |
|
Генералиссимус
Группа: Заблокированные
Сообщений: 1665
Статус: Offline
| 
- Ви знайшли подібність між традиційною музикою карпатських пастухів та медитативною музикою сходу. У чому полягає ця подібність?
- Перш за все, це особливе сприйняття часу, адже виконання та прослуховування полонинських мелодій призводять до стану самозанурення. У такому стані плин часу ніби зупиняється. Досягається це за допомогою циклічних повторів певних музичних фраз. Це ніби рух мелодії по колу, де не існує ні початку ні кінця. Я слухав багато медитативної музики сходу і, вперше почувши карпатські полонинські мелодії, відразу відчув їх подібність. Саме тому музику карпатських пастухів я називаю споглядальною.
- Наскільки дорожче вам обійшовся диск «Весілля у Космачі» від «Мелодій Карпатських полонин»?
- «Весілля» обійшлося дорожче уфінансовому плані (гонораримузикантам – прим.), а «Полонини» - у плані затрат часу.
- Але ціна на диски однакова.
- Питанням ціноутворення займається видавець, а в моїй роботі існує два етапи. Перший пов’язаний із записом матеріалу, виплатами гонорарів тощо. При чому, записаний матеріал не обов’язково видається у повному обсязі. Другий етап: я тематично структурую той чи інший матеріал, і він виливається у певний альбом.
- Як виникла ідея записати альбом «Весілля у Космачі»? Також через магнетизм обряду в Карпатах?
- У мене є багато друзів у Карпатах. І одного разу нас із дружиною запросили на гуцульське весілля. Там ми почули справжню гуцульську весільну музику, побачили запальні танці. Весільна музика горян надзвичайно пристрасна та енергійна. Коли я її почув, у мене й виникли ідея та бажання записати та видати альбом «Весілля у Космачі».
- Яким чином записували? До кожного інструмента під’єднували мікрофончик?
- Гру чотирьох музикантів я записував за допомогою двох мікрофонів. Цього цілком достатньо, головне – правильно розташувати музикантів відносно мікрофонів. Цьому я приділяю велику увагу. Крім того, кожен інструмент має свої особливості звучання та потребує певних умов для здійснення звукозапису. Наприклад, фуярку записувати в приміщенні практично неможливо. Вона має сильні динамічні піки. Коли ці піки виникають, у результаті реверберації виникає брак фонограми. Тому фуярку я намагався записувати на відкритому повітрі.
- Що це за інструмент фуярка?
- Фуярка – це давня назва сопілки. Її синоніми – флояра, фрілка і, власне, сопілка. Це відкрита (незаднена) флейта, довжиною від 25-ти до 85-ти см, що має шість бокових отворів. Нині люди інколи плутають фуярку з денцівкою, називаючи і те, й інше сопілкою. Хоча це абсолютно різні інструменти. Тому я застосовую автентичні назви. Якщо це фуярка, то це дійсно фуярка – так вона називається в тому регіоні на Косівщині, де я здійснював запис. Гуцули говорять, що найбільш архаїчним способом звуковидобування є вдування повітря у відкриту флейту без дна (фуярку). Денцівки з’явилися пізніше. Гра на фуярці потребує неабиякої майстерності в той час, як грати на денцівці набагато простіше. Це, як то кажуть, несерйозний інструмент.
Читать полностью: http://h.ua/story/273124/#ixzz2ARQYCcgo
|
| |
| |
| дядя_Миша | Дата: Суббота, 27.10.2012, 01:09 | Сообщение # 7 |
|
Генералиссимус
Группа: Заблокированные
Сообщений: 1665
Статус: Offline
| 
Полонина Крами неподалік села Космач
- Ви записували просто неба та в приміщенні?
- Там, де дозволяла акустика, записував у приміщенні. Інколи природні умови вносили свої корективи. Фуярку намагався записувати на вулиці. До речі, гуцули полюбляють сидіти на порозі й грати.
- Як виглядає теленка?
- Теленка – це відкрита трубка без бокових отворів. Раніше їх, здається, виготовляли з вербової кори, довжиною приблизно до 1 метра. Звук видобувається за допомогою пальця й вихідного отвору: отвір може відкриватися сильніше, або притискатися. Від цього виникають дуже цікаві темброві варіації.
- У передньому слові до диску «Весілля в Космачі» ви пишете про «скрипаля, який грає між нот». Що це за скрипаль? Які особливості манери гри народних музикантів?
- Під словосполученням «грає між нот» я мав на увазі мікроінтервали, різноманітні глісандо. Манера гри цього музиканта, Василя Багрійчука, є досить органічною. Глісандо, або мікроінтервали можна сприймати як певного роду фальш, якщо підходити до цього з точки зору винятково темперованої музики, яка грається з точністю по нотах. У народній музиці особливістю кожного музиканта є самобутність, яка виникає не завдяки навчанню в музичних школах, а викохуванню цього таланту. Талант росте, мов дике дерево. Коли я почув гру цього скрипаля вперше, у мене виникли образи казкових шагалівських скрипалів.
- Як довго ви займаєтесь звукозаписом? З чого починали?
- Я займаюся звукозаписом із 2002 року. Починав як електронний музикант. 2002 року у своєму сольному альбомі «Занурення» поєднав звуки акустичних інструментів, зокрема бамбукову флейту, єгипетську перкусію, зі звуками електроніки (синтезаторів). У 2007 році я записав альбом «Незвіданий світ» спільно з тувінським майстром горлового співу Миколою Ооржаком.
- Спочатку ви цікавилися східними мотивами?
- Я досліджував, як музика впливає на людину, на її свідомість. Свого часу я цікавився звуковою терапією. Навіть працював звукотерапевтом у київській лікарні, у відділенні психосоматичних розладів. У лікарні я організовував колективні прослуховування, підбирав музику. Як правило, то була класична й споглядальна музика сходу. Класична європейська музика, особливо повільні частини симфоній, приводить слухача до переживання катарсису, душевного очищення. Катарсис має важливий психотерапевтичний ефект.
Фуярка
- Хіба це не індивідуально? Чи ця музика має якийсь спільний об’єднувальний імпульс що вражає всіх слухачів?
- Це індивідуально, але люди, як знаходяться в групі, вчаться бути більш щирими й відкритими а це, у свою чергу, вирішує велику кількість психологічних проблем. Музика – це комунікативне мистецтво. Музика спрацьовує як своєрідний резонанс: люди переживають однаковий емоційний підйом, відчувають себе частиною світу. Коли розчиняється шлюз, який відділяє внутрішнє «Я» від зовнішнього світу, людина отримує те, що їй потрібно отримати. Музика допомагає доторкнутися до якоїсь основи. Я би навіть сказав допомагає наблизитися до абсолюту. Проте поступово я відійшов від намагання використовувати музику утилітарно й зацікавився більш глибокими аспектами впливу музики на свідомість людини. З точки зору духовної, психічної трансформації людини найбільш потужною музикою є музика, що безпосередньо пов’язана з ритуалами, або ж традиційна, що має тисячолітнє коріння. Така музика спроможна певним чином змінити людину на краще. Звичайно ж, якщо людина зможе відкрити своє серце.
Розмовляла Єлизавета Олійник
Джерело: Журнал "ПРО"
Читать полностью: http://h.ua/story/273124/#ixzz2ARRX1XQ4
|
| |
| |
| Гость | Дата: Четверг, 29.11.2012, 12:01 | Сообщение # 8 |
|
Группа: Гости
| Здесь видео с презентации альбома. Гуцул демонстрирует игру на флояре:
http://www.youtube.com/watch?v=brQ457bq9cM
|
| |
| |
| дядя_Миша | Дата: Пятница, 30.11.2012, 02:57 | Сообщение # 9 |
|
Генералиссимус
Группа: Заблокированные
Сообщений: 1665
Статус: Offline
| Спасибо!
|
| |
| |
|
Меню сайта
Календарь
Block content
|
