|
Липнязьке весілля (2008)
|
|
| Музыковед | Дата: Суббота, 28.02.2015, 23:39 | Сообщение # 1 |
 Генерал-майор
Группа: Администраторы
Сообщений: 457
Статус: Offline
| 
Липнязьке весілля (2008)
Весільні пісні у виконаннi народного фольклорного ансамблю "Червона калина" с. Липняжка
Весільні пісні і танці села Липняжки
1. Чимятобі, ненько моя, не вгодила 2.33
2. Ой були ми в церкві 0.27
З. Рости сосна вгору 0.30
4. Котилося яблучко з Миргорода 0.33
5 .Схилилася вишня 0.22
6. Розовїї квіти 0.24
7. Помагай Бог всьому 0.24
8. Начинається, мій батеньку 0.59
9. Батько дітей частує 0.25
10. А в нашім селі стала новина 0.35
11. Виряджай, мене ненько 0.25
12. Ой на горі жито 0.24
13. Ми до свата йдемо 0.22
14. Ви, селяни-городяни 0.31
15. Ой на хаті зілля 0.30
16. Ой доки ж ми тут стоятиме? 0.23
17. А в наших дверях три глинти 0.31
18. Миє дружко ручки 0.23
19. Наш дружко прибрався 0.35
20. Хвалилася сваха 0.22
21. Ой, дай, мамо, масла 0.22
22. Ой були ми у свекрушечки 0.22
23. Староста-старесенький 0.49
24. Карапет (троїсті музики) 1.08
25. Ой якби я знала 3.32
26. Ой де ж цеї дівчини мати 0.23
27. Ой дивіться, люди 0.23
28. Палька-липняжчанка (троісті муз.) 1.32
29. Українська полька (троїсті муз.) 1.39
Пісні необрядові
30.Ой, журавко 3.37
31.А в полі береза 2.52
32. Ти, дівчино, розовий цвіточок 1.31
33.Гарна господиня 2.30
Загальний час звучання 32.3
Грають троїсті музики Липнязьюго сільського Будинку культури:
Куліш Володимир Іванович, Черкашин Iгор Анатолiйович, Горобець Семен Романович
Кіровоградський обласний Центр народної творчості
Сектор фольклору
2008 рік
Скачать - 192 кБит/с:
https://drive.google.com/file....sharing
Источник: https://sites.google.com/site/muzfolkkgr/audio
|
| |
| |
| Музыковед | Дата: Суббота, 28.02.2015, 23:40 | Сообщение # 2 |
|
Группа: Гости
| 
Світлій пам'яті Наталії Тимофіївни Мірошниченко присвячується
Наталія Тимофіївна народилась 1 вересня 1918 року в селі Липняжці Добровеличювського району в сім'ї селянина.
Свою трудову діяльність розпочала з 14рокіи в місцевому колгоспі «Червоний хлібороб» . За досягнутi успіхи у вирощуванні цукрових буряків, сої і кукурудзи у 1938 і 1939 роках молода ланкова стає учасницею ВДНГ в Москві.
Її праця відзначена орденом «Знак пошани», медалями «За доблестньїй труд», «Ветеран праці».
В 1946 році Мірошниченко Н.Т. організовує хор-ланку «Народна пісня» (пізніше фольклорний ансамбль «Червона калина»).
Він стає переможцем Республіканських радіо і телеконкурсу «Золоті ключі» та «Сонячні кларнети», учасником Міжнародних свят фольклору, творчих звітів Кіровоградщиниу м. Києві.
Та найбільшу популярність ансамблю «Червона калина» приніс старовинний обряд «Липнязьке весілля». Всі 25 весільних пісень (з 26 записаних на цьому диску), заспівує Наталія Тимофіївна.
Так і пройшли, поряд з піснею, трудові роки Мірошниченко, талановитого керівника фольклорного ансамблю протягом сорока років.
У вересні цього року їй виповнилося б 90 років. Пішла у вічність людина, залишивши нам у спадок чудові пісні свого колективу, свій неповторний голос.
Тож хай на радість всім звучать голоси незабутньої Наталії Тимофіївни і її «Червоної калини».
Завідувач секторам фольклору В.Селін
Передмова
Українське весілля це, мабуть, єдиний із обрядів, який важко зафіксувати на папері тому, що це дивовижне явище не піддається фіксації. Адже у кожному разі воно неповторне, бо відбувається в певному часі і просторі з окремо взятими людьми, які імпровізують відповідно до свого розуміння і свого відчуття. Навіть якщо дане весілля гратиметься в Липняжці і якщо там співатимуть одних і тих же пісень, вони ніколи не будуть схожими між собою, бо у кожному разі нові люди внесуть у його драматургію щось своє, свіже, що надасть йому неповторної привабливості і чарівності.
Весільна церемонія одна з найзначиміших, що свідчить про ту величезну вагу, якої надає їй наш народ. Адже процес утворення нової сім'ї має для людей нашого краю першочергове значення.
Продовження роду та його зміцнення, утвердження традицій, передача моральних цінностей наступним поколінням основний зміст Липнязького весільного обряду.
Вперше старовинний обряд «Липнязьке весілля» було показано мешканцям села та учасникам обласного семінару з фольклору у 1969 році у виконанні самодіяльного фольклорного колективу «Народна пісня» Липнязького сільського Будинку культури (нині «Червона калина»), очолюваного Наталією Тимофіївною Мірошниченко.
В обряді налічується близько шістдесяти весільних пісень. Вдалося записати та розшифрувати лише половину з них.
У весіллі використовуються також старовинні липнязькі танці «Українська полька», «Карапет», «Полька-липняжчанка».
Запропонований старовинний весільний обряд може бути використаний фольклорними колективами області, особливо там, де відсутня жива місцева традиція весільних святкувань, немає можливостей здійснити запис обряду та пісень у виконанні мешканців села.
Даний матеріал може стати в пригоді під час порядкування на справжньому весіллі, а також для сценічного втілення.
|
| |
| |
| Музыковед | Дата: Суббота, 28.02.2015, 23:43 | Сообщение # 3 |
|
Генерал-майор
Группа: Администраторы
Сообщений: 457
Статус: Offline
| Липнязьке весілля
В суботу, перш ніж піти до церкви на вечірню службу, молоду вбирають у весільне вбрання. Вона бере шишку, старшу дружку і йде кликати дівчат в дружки.
Дружки співають:
Чим я тобі, ненько моя, не вгодила,
Що ти мене з дружечками відрядила.
Не вгодила, ненько моя, і не вгодю.
Розчесала русу косу та й ходю.
Розчесала русу косу з ленточками,
Обходила всю родину з дружечками.
Співаючи, дружки заходять до хати тих людей, яких запрошують на весілля. Молода вклоняється, тричі цілує всіх присутніх в хаті і запрошує на весілля: «Просили тато, мама і я прошу Вас на наше весілля». Хазяйка дякує за запрошення.
По закінченню молода з дружками, а молодий з боярами йдуть до церкви на вечірню службу, а потім направляються до батьків молодого. Повечерявши, молода разом з дружками йде додому, молодий з боярами проводжає їх. і
Вдома з молодої знімають весільне вбрання. На другий день, в неділю, і молоді вбираються та йдуть до церкви вінчатися. Після вінчання направляються до молодого додому. Дружки співають:
Ой були ми в церкві,
Молилися Богу,
Святому Миколі,
Що стоїть на престолі.
Рости, сосна, вгору,
Нам близько додому.
Рости, сосна, вище,
Нам додому ближче.
Рости, сосна, зеленесенько,
Нам додому веселесенькао.
Котилося яблучко з Миргорода,
Підкотилося під ворота.
Одчиняйте ворота,
Бо йде Наташа молода.
Схилилася вишня,
Схилилася вишня,
Як матінка вийшла,
До свого дитяти
Просити до хати.
Розовії квіти,
Розовії квіти,
Вклоняються діти
І батьку, і ненці,
Всій своїй родиноньці.
Помагай Бог всьому,
Помагай Богвсьому,
А хто в цьому домі,
Й старому, й малому,
Богові святому.
Дружки продовжують співати:
Напинається, мій батеньку,
Весіллячко в нас.
Нехай воно починається,
Якби в добрий час.
Батько дітей частує,
Щастя й долі дарує.
Як жити будемо,
За вас не забудемо.
А в нашім селі стала новина,
Зацвіла в лузі калина.
Не так у лузі, як на селі,
В нашої Настасі на столі.
Пообідавши та повеселившись, молодий виряджає молоду разом з дружками додому, а сам бере своїх старостів, бояр та свашок і направляється до молодої:
Виряджай мене, ненько,
Хорошенько,
Як до теї тещоньки гордої,
До Натасі молодої.
Ой на горі жито,
Ой на горі жито,
А в долині м'ята.
Скажіть, люди добрі,
Де сватова хата.
Ми до свата йдемо,
Шишечки несемо.
Шишечки пшеничні,
Щоб були величні.
Біля воріт батьків молодої стоїть лавка, на якій лежить хліб-сіль, стоїть відро з водою та кухоль, молодий пробує воду та хліб-сіль.
Свашки співають :
Ви, селяни-городяни,
Просимо вас,
Не ставайте на воротах
Проти нас.
Бо в нас листоньки від короля,
Щоб нам дорога була.
Ой на хаті зілля,
А в хаті весілля,
Надворі бояри,
Як мак процвітали.
Як мак процвітає,
Як сонечко сяє.
Ой доки ми тут стоятиме,
Сиру землю та й топтатиме:
Червоненькими чобіточками,
Золотими підківочками.
З хати з хлібом-сіллю виходять батько та мати молодої і запрошують до хати. Молодий тричі вклоняється їм, цілує хліб та руку і заходить до хати.
Свашки співають :
А в наших дверях три гвинти,
Не проїхати, не пройти.
Тільки соколу летіти,
Коло Наташі сидіти.
|
| |
| |
| Музыковед | Дата: Суббота, 28.02.2015, 23:44 | Сообщение # 4 |
|
Группа: Гости
| Слідом за молодим до хати заходять світилки, бояри, старости та свашки. У хаті, за столом сидить молода, біля неї з одного боку дружки, з іншого брат або племінник. Вони захищають молоду, не пускають молодого і вимагають викуп. Після невеличкого торгу, молодий дає гроші, старости горілку та шишки. Брат (племінник) встає. Староста заводить молодого за хусточку і садовить біля молодої. За молодим до столу сідають бояри, свашки.
Старша дружка бере кухоль з водою і ллє старості на руки (під стіл).
Дружки співають:
Миє дружка ручки,
Миє дружка ручки,
Попіядає на кілочки,
Чи не висять рушнички,
Щоб витерти ручки.
Потім старша дружка подає старості на тарілці рушник, який він повинен викупити, а після цього перев'язує його цим же рушником.
Дружки співають:
Наш дружко прибрався,
Наш дружко прибрався,
Сім днів не вмивався.
Взяли його дружки
Та й повели до калюжки.
Нахилили, вмили,
Ще й серпом побрили.
Перевеслом підперезали,
Дружкувать послали.
Хвалилася сваха,
Хвалилася сваха,
Що її дочка пряха,
Раненько вставала,
Рушників напряла.
Ой дай, мамо, масла,
Я корову пасла.
Гонила на росу,
Дай помазать косу.
Молода дає сестрі червону квітку, яку вона повинна пришити до картуза молодого. Молодий дає сестрі стріч кута шишку.
Дружки співають:
Ой були ми у свекрушечки,
Пили, їли його душечки:
Пили, їли, випивали,
Хорошенько нас приймали.
Староста старесенький,
Голубе сивесенький,
Виведи нас з хати
Надвір погуляти.
Надвір погуляти,
Боярі в оглядати.
Чи високі, чи низькії,
Чи далекі, чи близькії,
Чи високі підбори,
Чи чорнії брови.
Свашки ідуть додому. Староста за хусточку виводить з-за столу молодих, які вклоняються на всі чотири сторони (по три рази). Після цього грають троїсті музики, всі танцюють.
Ввечері молодий забирає молоду додому. Батьки дають їм скриню з приданим.
Дружки співають:
Ой, якби я знала,
Та якби гадала,
Що я буду та й заручена.
Не скопала б я рядки.
Не садила б ягодки.
Бо нікому й поливать бо.
Бо ненька старенька,
Як сестра маленька,
Росте м'ята неполивана.
Ой, як вийшла ненька,
Та й вийшла старенька,
Зелен килим та й низенько.
Та й полила м'яту,
Полила кудряву,
Дрібненькими та й
слізоньками.
Отак цеї м’ятці,
Да так моїй свашці,
Бо чужії та й
сторононьки.
У чужій стороні,
Й у великій сім'ї,
У чужого та ще й
батенька.
Після цього дружки ідуть додому, всi iншi до молодого.
Батьки зустрічають молодих з хлібом-сіллю, молоді тричі вклоняються, потім вклоняються боярам. Присутні запрошуються до хати. Всі сідають до столу. Біля молодої, на місце старшої дружки, сідає брат молодої і починає знімати з неї убрання.
Свашки співають:
Ой де ж цеї дівчини мати,
Ой де ж цеї дівчини мати,
Що звеліла віночок ізняти.
Із такої молоденької,
Як ягоди червоненької.
Ой дивіться, люди,
Ой дивіться, люди,
Що з цiєї пані буде,
3 хліба паляниця,
З дівки молодиця.
|
| |
| |
|
Меню сайта
Календарь
Block content
|
