|
ВІТЕР СТЕПОВИЙ. Музичний фольклор Вольниці Запорозької(1997)
|
|
| Музыковед | Дата: Суббота, 28.02.2015, 00:15 | Сообщение # 1 |
 Генерал-майор
Группа: Администраторы
Сообщений: 457
Статус: Offline
| 
ВІТЕР СТЕПОВИЙ
Музичний фольклор Центральної України (село Розумівка, село Липняжка Кіровоградської області)
СТОРОНА А
Гурт села Розумівка
Безносенко Варвара Йосипівна — заводить N8
Бугаєнко Катерина Микитовна — заводить N5
Волкова Пелагея Яківна — заводить N 2, 4, 7
Голинська Тетяна Наумівна — заводить N 9, виводить N 1, 8, 9, 10
Горобець Борис Трохимович
Горобець Віра Олексіївна — заводить N 10
Зеленько Тетяна Матвіївна — завадить N 1, виводить N 4
Зеленько Анастасія Павловна
Красюк Микола Юхимович
Лисенко Варвара Амвросієвна — заводить N 3, виводить N 5, 6, 7
Шевченко Анастасія Василівна — заводить N6
1. Ой, на горі, горі береза стояла — щедрівка 2. 30
2. Ой, на річці на Йордані — щедрівка 0.43
3. А в нашого Шума — веснянка 1.30
4. Кучерявий піч замітає / Піч наша регоче — весільні / Піч наша стоїть на сохах — до коровгаю 1.14
5. Дивит-вечір — весільна, співається на дивит-вечірі 3.18
6. Зеленая дібрівонька — весільна, співається в неділю після обіду у молодого 1.38
7. Ой, ходила тая Галя — весільна, сирітська 6.16
8. Ох і не стелися, хрещастий барвінку — козацька 3.02
9. З горки та й у яр — лірична про кохання 3.23
10. За річкою, за Дунаєм — лірична про кохання 3.10
СТОРОНА Б
Гурт села Липняжка
Демисенко Марія Петрівна
Кириченко Єфросінія Гаврилівна
Козинець Дарія Семенівна
Ковпан Марія Петрівна — виводить N 7
Косюг Марія Іванівна — виводить NN 2, З, 6, 8, 10, 13
Куліш Пелагея Олексіївна
Мельник Любов Семенівна — заводить N 3, 5. 8, 9, 10
Мирошниченко Наталка Тимофіївна — заводить N1, 2, 4, 6, 7; виводить N 9
Мусієнко Надія Андріївна
Огреба Віра Іванівна — виголошує N 11, заводить N 13 і виводить NN 1, 4, 5, 12
Рубан Поліна Миколаївна
1. Рожденого, рожденого — колядка 4.40
2. А в нашого дядька — щедрівка 2.40
3. А вже весна — веснянка 1.27
4. Ой, на Івана на Купайла — купальська 1.08
5. Ой, Петре, Іване — петрівчана 1.10
6. Рости, сосна, вгору — весільні / Котилося яблучко — як молоді iдуть од вінця / Розовії квіти 1.28
7. Ой, якби я знала — весільна, як молоду виряжають до молодого у неділю увечері 2.18
8. А вже років двісті — історична 3.15
9. Ой, сяду я край стола — лірична, побутова 4.02
10. Ой, наливайте — побутові 0.52
11. Тост "до чарки” 0.21
12. Ой вип’ємо, родино 2.05
13. І учора в куми — жартівлива 2.28
Фольклорист - Ніна КЕРІМОВА
Звукорежисери — Владислав КОЛОМІЄЦЬ, Олександр ЛІПІНСЬКИЙ
Редактор — Михайло ХАЙ
УКРАЇНСЬКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЛАБОРАТОРІЯ ФОЛЬКЛОРУ м. КИЇВ, 1997
Скачать - 192 кБит/с:
https://drive.google.com/file....sharing
Источник: https://sites.google.com/site/muzfolkkgr/audio
|
| |
| |
| Музыковед | Дата: Суббота, 28.02.2015, 00:26 | Сообщение # 2 |
|
Группа: Гости
| "Ви уявіть собі: я родився в степах... Там люди, наприклад, їздять волами. Запряжуть у широкий, поважний віз пару волів, покладуть надію на Бога і їдуть. Воли собі ступають, земля ходить круг сонця, планети творять свою путь, а чоловік лежить на возі і їде. Трохи засне, підкусить трохи, пройдеться з батіжком наперед, підожде волів, крикне задумливо: "Гей!" і знов собі поважно піде уперед... В тих теплих степах виробилась кров моя і душа моя"
Поетичний опис одного з найвидатніших українських письменників ХХ століття - Володимира Винниченка одразу переносить нас у Центральну Україну. Звідти, від середньої течії Дніпра і аж до Чорного моря тягнеться неосяжний безкраїй степ.
Народний співочий гурт села Розумівки репрезентує пісенну традицію середнього Подніпров'я. Тут збереглися найдавніші українські пісні - календарно-обрядові. На Новий рік співають щедрівки, вітаючи господарів і бажаючи їм усякого добра. Навесні дівчата водять хороводи: утворюють довгий мальовничий ланцюг (круг) і, співаючи, пробігають крізь "ворота" - попід руки останньої пари. Колишніх звичаїв дотримуються і у весільному обряді. Обов'язково печуть весільний ритуальний хліб - коровай (у Розумівці кажуть "корогвай"). Традиційною є також і символіка: молода - калина, молодий - козацька шабля (її тримає разом із свічкою та квітами світилка - сестра нареченого). Пісні співаються до кожної частини весільного обряду. Особливі пісні - "жалкі", коли молода є сиротою.
Ліричні пісні в Розумівці звучать "з протягом", "з викрутнями", - так жінки називають чудові мелодичні прикраси співу.
Село Липняжка лежить майже в самому географічному центрі України (неподалік від села встановлено спеціальний знак). Кілька століть тому тут проходили торговельні шляхи - на північ везли хліб, а з півдня йшли вози із сіллю, яку привозили з морських лиманів чумаки. В Одесу або Крим по сіль ходили - чумакували й жителі Липняжки. Рушали в дорогу весною, тому невипадково у веснянці чуємо: "Молодому козакові мандрівочка пахне"
Серед старовинних звичаїв у селі добре пам'ятають поетичне свято Івана Купала, яке відзначається в день літнього сонцестояння. Хлопці вирубують високий будяк - широколистий, колючий, "пересаджують" його в степ, а дівчата квітчають цю Купайлицю зіллям і стрічками. Як стемніє, вони пускають по воді віночки із степових квітів: куди попливу - то в ту сторону дівчина й заміж вийде, як стане крутитися - то в той рік старостів не чекати.
Історичні, ліричні, побутові пісні народних гуртів із Розумівки та Липняжки правдиво розкривають внутрішній світ центральних українців - степовиків, невмирущу душу цієї значною мірою зросійщеної частини нашого народу. Зачаровує злагодженість голосів, відчуття ансамблю, свобода, "летючість" звуку. Спів цей, без сумніву, є втіленням того Вільного духу Степу, який був часткою душі лицарів - Запорозьких козаків.
Ніна Керімова,
фольклорист-музикознавець.
|
| |
| |
|
Меню сайта
Календарь
Block content
|
