| Музыковед | Дата: Воскресенье, 01.03.2015, 00:44 | Сообщение # 1 |
 Генерал-майор
Группа: Администраторы
Сообщений: 457
Статус: Offline
| 
ПІСНІ ПОЛТАВЩИНИ
Традиція села Клюшниківки
1. Що в пана у Йвана -- щедрівка 3.42
2. Весняночка-паняночка — веснянка 1.30
3. Як посію рожу, да над водою — купальська 3.00
4. У неділю рано синє море грало - строкова 4.08
5. Ой, журавко, журавко — строкова 3.23
6. Ой, де великий двір — весільна 3.53
7. Благослови, моя ненько — весільна 0.31
8. Смородина, та й не ягода — весільна 4.20
9. Що у порвім садочку — рекрутська 5.02
10. Ой, з-за гори, з-за лимана — лірична 3.45
11. Ой, бражечка, бражечка — лірична 3.45
12. Не (в)здихай, мила, так тяжко -- лірична 3.02
13. Ой, забеліли сніжки -- козацька 4.20
14. На горі берьоза — лірична 2.38
15. Вилітала галка з глибокого балку — лірична 2.48
16. Зеленая, ой, дібрівонька — лірична 3.23
17. Ой, ти, дівка благородна — лірична 3.45
18. Ой, ну, ну, ну, на бочок — колискова 2.00
Фольклорист — Дмитро ЛЕБЦДИНСЬКИЙ
Редактори — Владко ВОЛИНЕЦЬ, Михайло ХАЙ
Звукорежисер — Олександр МЕЛЬНИК
Спонсор -- Міністерство легкої промисловості
УКРАЇНСЬКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЛАБОРАТОРІЯ ФОЛЬКЛОРУ м. КИЇВ, 1997
Гурт автентичного фольклору, записаний на цій касеті, є колективом співаків саме того покоління, адже складається він із стареньких бабусь, що співати разом почали ще з раннього дитинства. На плівці зафіксовано лише маленьку частину їхнього величезного репертуару, в якому близько 500 народних пісенних творів різних жанрів.
Це, передусім, обрядовий фольклор землеробського календарного циклу, що виконувався в певні дні року і часто супроводжував якісь магічні дії: новорічні щедрування та різдв’яні колядування, веснянки та святкування Івана Купала, а також соціально-обрядова народна творчість: весільні, виряджальні в строк (у найми) чи у військо пісні. Ці різновиди співу являють собою найдавнішу частину жанрової системи села, коріння їх сягає ранньохристиянських і навіть дохристиянських часів. Більшості пісень притаманна особлива виконавська манера: вони співаються з "голосником”, тобто верхній голос утворює октаву до нижнього j і звучить у своєрідному тембрі, середньому між і грудним та головним (фальцетом). А чудова клюшниківська лірика (“ Вилітала галка”, “Бражечка" — пісні про кохання й сирітську недолю, "Зеленая дібрівонька” — старовинна козацька та ін.) є справжньою класикою црнтральноукраїнського багатоголосся, що вражає і захоплює довжиною розспіву, нескінченним вар’юванням мелодії "басів" та “виводчика" (верхнього голосу).
Численні російські слова, які зустрічаються в текстах ліричних пісень пізнішого походження ("Не (в)здихай, мила, так тяжко”), взагалі не властиві місцевому діалектові. їх присутність і пояснюється розташуванням села на Лубенському шляху, яким, починаючи з 18-го століття (коли Швеція воювала проти Московщини), часто проходили московські війська.
Старовинний народний одяг, що його лише і на великі свята виимають із скринь співачки, і довершує незабутні враження від зустрічі з високим мистецтвом гурту, в особливии колорит і забарвлюючи сприймання цього пісенного дива Центральної України.
Дмитро ЛЕБЕДИНСЬКИИ, фольклорист.
Скачать - 320 кбит/с:
Magnet Link: http://haidaowan.info/info/a704eef28f9be425661e9abe36c1a80cd6ecaf40
или здесь: http://toloka.hurtom.com/viewtopic.php?t=63076
|
| |
| |
