| Музыковед | Дата: Вторник, 03.03.2015, 00:40 | Сообщение # 1 |
 Генерал-майор
Группа: Администраторы
Сообщений: 457
Статус: Offline
| 
Каперуш. Традиційна музика с.Новосілки (Тернопільщина)
Сторона 1
01. Нова радість стала – коляда
02. Щедрий вечір – щедрівка
03. Ой завіяли буйні вітрови – маланкова
04. Маланка
05. Воротарю, Воротарчику – гаївка
06. Іванчику-Підланчику – гаївка
07. Сам ходжу, сам – гаївка
08. Ой, вийду я за ворота – гаївка
09. Вербовая дощечка – гаївка
10. Ой я з руточки. На горі кришталь – весільна (“ввивают і вплясуют деревце”)
11. Сестричко-сестричко – весільна (мелодій сироті)
12. Надлетів ворон – весільна (“як збирают молоду”)
13. Новосільський марш
14. Вальс
15. До стола – весільна
16. Карогід – весільна (“як закінчуют весілля”)
17. Ой, сядай сядай – весільна (“як збирают молоду”)
18. Полька
Сторона 2
19. Швец – сюжетний танок
20. Аркан – сюжетний танок
21. Козак – сюжетний танок
22. Гори-полька
23. Каперуш – сюжетний танок
24. Народний фокстрот
25. Полька – “фа”
26. Канада – фокстрот
27. Вальс “12 годин”
28. Полька
Фольклористи — Богдан ВОДЯНИЙ, Михайло ХАЙ
Експедиційний аудіозапис – Микола СЕМИНОГ
УКРАЇНСЬКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЛАБОРАТОРІЯ ФОЛЬКЛОРУ м. КИЇВ, 1997
Народна музично-виконавська традиція Західного Поділля в умовах тоталітарного винищення української традиційної культури cпромоглася не тільки вижити, але й зберегти свої основні характеристичні ознаки регіонального стилю. Це свідчить (як ми це бачимо, зокрема, й на прикладі традиційного виконавства карпатських горян: бойків і гу-цулів) не лише про велику живучість, а й про високу духовність люду, що її репрезентує, люд, який в жорстоких умовах сіталінсько-брєжнівського мракобісся не змирився з ганебною долею раба, а зумів протиставити тоталітарному режимові свою найгрізнішу зброю – природну органічність й історичну неперервність своєї традиційної культури.
Яскраво представляє традиції свого краю фольклорний гурт с. Новосілки Заліщицького району Тернопільської області. Їхній спів, немов вічнозелений килим невимовно мальовничої подільської природи, їхня музика – ніби тихий і дзвінко-шелестливий плин Серету – річки, а їхні танці — то тверда міць кам’янистогордих подільських каньйонів. А в видобутих з бабусиної скрині костюмах простежуються ознаки щонайменше трьох поколінь західних подолян: кінця XIX – початку XX століть, довоєнного і вже повоєнного періодів.
Гуртується колектив навколо відомого на Поділлі музики, народного скрипаля-віртуоза, художнього керівника місцевого будинку культури Остапа Кілика. Він, як і його брат Мирослав (скрипка-“секунд”) — вихідці p багатостраждальної Лемківщини, але питомої своєї Лемківської традиції майже не знають, тому весь жар своїх палких сердець віддали народній музиці аборигенів-подолян. Доля цимбаліста Василя Палочнюка не менш трагічна: тортури сталінсько-енкаведистських катівень не могли зломити, а, здається, ще більше загартували його дух. Зараз він чи не найяскравіший представник подільської фольклорної цимбальної “школи”. А веселий бубон Григорія Скрецького — це вже символ незнищеності традиції і змінності поколінь.
Певний ступінь організованості, участь у сценічних концертах майже не зачепили етнографічної достовірності і свіжості фольклорного гурту. Його творчий склад спонтанно-мобільний: від мало не всіх жителів села до 40-20 і менше чоловік. Тут представлені всі вікові групи: від дошкільнят до стареньких дідусів і бачусь. Саме такою є і природа автентичного, достеменного виконавства.
У співочій частині репертуару – пісні календарно-обрядового циклу: колядки, щедрівки, весільні та безліч ліричних. У інструментальній – представлено зразки ритуально-обрядової (марші, коломийки, весільні пригравки) та танцювальної (козак, коломийка-тацець, полька, вальс, народний фокстрот). Найцікавішим і най видовищнішим явищем новосілківської традиції є сюжетні танці “Швец”, “Аркан (подільське — “Таркан”)і, особливо, “Каперуш” , у яких (як, зрештою, і в побуті Новосілківців) навіть зараз можна спостерігати залишки первісного синкретизму, що виявляється у повній розкутості, невимушеності поведінки, як у межах виконавського дійства, так і поза ним.
Самобутнє мистецтво носіїв новосілківської виконавської традиції на сьогоднішній день є, поза всякими сумнівами, однією з найсвіжіших і найкраще збережених гілок на дереві традиційної музично-виконавської культури не лише Поділля, але й усієї України.
М.Хай,
фольклорист, кандидат мистецтвознавства
Скачать - MagnetLink - 76.60 MB:
http://www.btkitty.net/Традиці....1997-b3
|
| |
| |
