| Музыковед | Дата: Вторник, 01.12.2015, 00:05 | Сообщение # 1 |
 Генерал-майор
Группа: Администраторы
Сообщений: 457
Статус: Offline
| 
Фольклорний ансамбль "Троїсті Музики" - Українські народні інструменти (1986)
Vinyl # C30 24983 003 "Мелодия"
Перелік записів:
Сторона 1 (С30 24983)
01. Карпатські візерунки
02. Українська полька (соло на сопілці)
03. Прикарпатські гаївки (соло на тилинці)
04. Ярема, музична картинка (цимбали, скрипка, коза, ліра, бугай, бубон)
05. Вівчарські награвання (соло на флоярі)
06. Буковинські народні мелодії (соло на сопілці)
Сторона 2 (С30 24984)
07. Фантазія на теми гуцульских мелодій (соло на фрілці)
В.Попадюк
08. Сільська полька
09. Віночок українських народних мелодій
10. Копомийки на дводенцівці
11. Жартівливі українські мелодії
12. Фантазія для цимбал
В.Попадюк
13. Фантазія на українські народні теми (соло на сопілці, окарині, ребрі)
В.Попадюк
Тривалість: 00:41:47
• Солісти: В.Попадюк (2, 3, 5, 6, 7, 10, 13); Д.Попічук (12)
ВІНОЧОК НАРОДНИХ МЕЛОДІЙ
Ніжна, хвилююча мелодія то жайвором лине в небо, то затріпоче яблуневим цвітом, то задзвенить стиглим колоссям золотавої пшениці. Вона зачаровує всіх: хлібороба і академіка, космонавта і медика, інженера і гірника. Ця мелодія переносить нас у глиб віків, де народний геній створив безсмертні мелодії і своєрідні музичні інструменти: кобза, коза, козобас, бугай, бочка, ліра, окарина, тилинка, флояра, фрілка, сопілка, трембіта та інші. Та й використовувались вони під час народних обрядів, дійств — весіль, свят, проводів вівчарів на полонину. Сьогодні деякі з цих інструментів стали музейними експонатами або й зникли зовсім.
Завдяки народним умільцям, музикам-ентузіастам вдалося не лише відродити їх, а й значно поліпшити та розширити виконавські можливості. Серед цих майстрів ми зустрічаємо імена Е.Аданцевича, І.Скляра, О.Зуляка, К.Євгенка, Е.Бобровникова, Д.Деменчука, Д.Левицького та інших.
Незважаючи на інтенсивний розвиток естрадної творчості і появу різноманітних електронно-музичних інструментів, з кожним роком зростає число шанувальників народного мелосу, створюються самодіяльні ансамблі троїстих музик, сопілкарів, кобзарів.
Яскравою сторінкою в мистецькому житті нашої республіки стала творчість фольклорного ансамблю «Троїсті музики» Українського концертно-гастрольного об’єднання «Укрконцерт», створеного талановитим музикантом-віртуозом заслуженим артистом УРСР Василем Попадюком, який досконало володіє грою на десяти народних інструментах.
«Василь Попадюк — це живий орган, здатний полонити своєю грою будь-яку аудиторію» — саме так писала японська преса про виступ артиста.
А чехословацькі критики в унісон зазначали: «Василь Попадюк — це цілий оркестр народних інструментів. Він своєю неперевершеною грою засвідчує одвічне: талантам з народу нема переводу».
Є люди, яким природою запрограмовано саме таку, не іншу професію. До них належить і Василь Попадюк, про якого
земляки-гуцули кажуть: «Перше грати на сопілці почав, ніж навчився ходити». На Івано-Франківщині нема такого двору, де б не знали Василя Попадюка з с. Мишин Коломийського району.
Перші музичні університети розпочалися для Василя ще в шкільному віці, коли його, щоб не залишати самого вдома, брали на полонини. Чарівна природа, щирі, хвилюючі мелодії діда-скрипаля формували майбутнього музиканта. Своєрідним і водночас відповідальним екзаменом була для нього гра перед найавторитетнішими весільними музикантами, які невдовзі прийняли хлопця до свого оркестру. Такої шани міг заслужити лише справжній талант, наділений природним відчуттям імпровізації.
Під час оглядів художньої самодіяльності шкіл В.Попадюк здобуває першість у районі, області та республіці, а з 15 років запрошений працювати артистом оркестру Гуцульського ансамблю пісні і танцю УРСР. Він з успіхом закінчує Львівське музичне училище, а потім консерваторію по класу флейти, після чого очолює оркестрову групу заслуженого самодіяльного ансамблю танцю «Ятрань».
Разом з керівником ансамблю народним артистом республіки М.Кривохижею вони подорожують по селах, записують народні танці та пісні.
Глибока теоретична підготовка та висока виконавська майстерність привели В.Попадюка до прославленого Державного заслуженого академічного українського народного хору ім. Г.Г.Верьовки, очолюваного справжнім майстром хорового співу народним артистом СРСР, лауреатом Державних премій СРСРта Української РСР імені Т. Г. Шевченка Анатолієм Авдієвським, котрий всіляко сприяв розквіту таланту артиста.
За дванадцять років творчої діяльності В.Попадюк при оркестрі народних інструментів створив і очолив невеличкий фольклорний ансамбль «Троїсті музики», який користувався величезною популярністю не лише в нашій країні, а й за рубежем. Праця музиканта-віртуоза дістала високу оцінку — йому присвоєно звання заслуженого артииста УРСР.
Де б не виступав В.Попадюк: у колгоспному клубі чи в столичному палаці культури, в Канаді чи в Іспанії, в Португалії чи Італії, Японії чи Фінляндії — мистецтво його не знає меж, воно служить надійним засобом єднання народів у боротьбі за мир і щастя.
За дорученням Міністерства культури УРСР В.Попадюк створює при Укрконцерті фольклорний ансамбль «Троїсті музики», куди входять самобутні музиканти, закохані в народне мистецтво. Серед них — скрипаль Богдан Субчак, цимбаліст Василь Гуденко, баяніст і гармоніст Олександр Качайло, лірник і бубоніст Андрій Бут, Дмитро Кулічов добре володіє грою на скрипці, бочці, бересті, бугаї, а Ярослав Бонцаль — на трембіті, кларнеті та окарині, Олександр Дарбень вправно веде партію контрабаса та козобаса.
Здружений мистецький колектив з повною відповідальністю працює над вдосконаленням майстерності. Взірцем працьовитості для них служить керівник ансамблю В.Попадюк, який віртуозно володіє грою на сопілці, флоярі, тилинці, дримбі, фрілці та інших.
Основою репертуару ансамблю стали віночки народних пісень, фантазії на теми українських гуцульських та буковинських народних мелодій, польки, фантазії на молдавські народні теми. Обробку багатьох музичних творів для різних народних інструментів здійснив В.Попадюк. Він є чудовим інтерпретатором і виконавцем цих творів.
Артисти фольклорного ансамблю «Троїсті музики» разом зі своїм керівником В.Попадюком мріють відродити ще багато старовинних народних інструментів, які засвідчують невмирущий мистецький геній нашого народу.
Іван Заєць
© «МЕЛОДИЯ», 1986
Всесоюзная студия грамзаписи 1986 г.
Торрент - WMA / 320 кб/с / 98 MB:
https://toloka.to/t28788
Василь Попадюк - біографія
Народився 26.01.1940р. в селі Мишин, Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. Закінчив Львівське музичне училище (1963р.) та консерваторію у м.Львів (1969р.) по класу флейти.
В 15 років прийнятий артистом оркестру Гуцульського ансамблю пісні і танцю УРСР (Івано-Франківськ, 1955-1965рр.).
Одночасно 1963-65рр. – соліст Львівської філармонії.
1966-70рр. - керівник оркестрової групи заслуженого самодіяльного ансамблю танцю "Ятрань" (м.Кіровоград).
1970-1982рр. – соліст-інструменталіст у Державному заслуженому академічному народному хорі ім.Г.Г.Верьовки. Отримав звання заслуженого артиста УРСР.
1971р.- створив і очолив фольклорну групу "Троїсті музики"
1982-1990рр. - працює в ФЕА Укрконцерту, (з 1987р. ФЕА "Калина" при "Київконцерті"). З 1982 р. - художній керівник фольклорного ансамблю "Троїсті музики" у складі : скрипка – Богдан Субчак, цимбали – Василь Гуденко, баяніст – Олександр Качайло, лірник і бубнист – Андрій Бут, контрабас – Олександр Дарбінь, кларнет – Ярослав Бонцаль, перкусія – Дмитро Кулічов, духові народні інструменти – Василь Іванович Попадюк. Ансамбль гастролював з концертами в Україні та багатьох країнах світу, зокрема: Канада, Іспанія, Португалія, Італія, Чехословакія, Японія, Франція та ін.
1986р. - вийшла платівка "Троїсті музики", до якої ввійшли 13 творів українських народних мелодій в обробках В.І.Попадюка (Всесоюзна студія грамзапису "Мелодія", звукорежисер Ю.Вінник).
1990-1991рр.- керівник "Троїстих музик" в ансамблі танцю "Гопак".
1990р. - видана збірка "Троїсті музики" - партитури п'єс для ансамблю українських народних інструментів, упорядник В.І.Попадюк (м.Київ, "Музична Україна").
1990р.- присвоєно почесне звання народний артист України.
Помер 27.09.1991р., похований на Байковому кладовищі у м.Києві.
|
| |
| |
