|
На нашій юлойці - Традицiйна музика Захидного Полисся (2004)
|
|
| дядя_Миша | Дата: Понедельник, 01.10.2012, 13:28 | Сообщение # 1 |
 Генералиссимус
Группа: Заблокированные
Сообщений: 1665
Статус: Offline
| Етнічна музика України - На нашій юлойці
Традицiйна музика Захидного Полисся
Жанр: Folk
Год выпуска диска: 2004
Производитель диска: Україна
Аудио кодек: MP3
Тип рипа: tracks
Битрейт аудио: 320 kbps
Продолжительность: 01:00:17
01. Господаройку, красний паничу
02. В місті Вифлиємі три дерева росли
03. На горі вовчок з вовчинятами
04. Ой ти, яблинько зилинейкая
05. Ой лісу, наш лісу
06. Зелен дубе, чого похилився
07. Уже нидалечко чирвоне яєчко
08. Ой ти, сухий дубе, чом ти ни розвився
09. Розповідь про русалок
10. Ой була ничка купалничка
11. Зажурилась молода й удовойка
12. В полю, в полю там церковка стояла
13. Сиділа баба в бобі
14. Маяло житечко, й маяло
15. Ой ти, зозулько рабейка
16. Ой іду селом понахилявшися
17. Ой люля, люля, дитина малейкая
18. Погнулися лави
19. Батейку-голубойку
20. Ой розплітай, брат, косу, розплітай
21. Ой у воротьох, й у пеперотьох
22. Питалася мати дочки
23. Що то в світі за тривога
24. Ой пушла сирота по світі блукати
25. В одним боци сонце сходить, а вдругим заходить
26. Ой журавко, журавко
27. Ой вийду на гору та й гляну додолу
Скачать
Є загальне враження щодо всієї серії. Просте. Дякувати небові, є ще на нашій землі люди, які, на відміну від більшості з нас, не тільки слухають пісні. Люди, які співають. Люди, які записують.
Так вже склалося, що поліський фольклор має славу дуже консервативного та архаїчного. Воно і зрозуміло, бо ця місцевість споконвіку була, завдяки особливостям ландшафту, доволі важкодоступною. Тому і впливати на місцеву культуру було важче, ніж в інших місцях. Але, з іншого боку, ті, хто сюди добирався, залишалися вже надовго – і тому тут мав місце глибокий синтез германо-балто-слов’янських культур. Так кажуть історики (у більш-менш вільній інтерпретації). А значить – тут є, що знаходити. Цей альбом з’явився як результат досліджень, проведених за останні десять років. Записи робилися не в студії, а в умовах сільського побуту, на непрофесійну апаратуру – і, таким чином, вони відтворюють атмосферу поліської хати, вулиці. Це, гадаю, не можна вважати за недолік, бо природність, невимушеність виконання варта такого підходу. Так і бачиш зморшки коло очей, натруджені руки, потемнілу від сонця шкіру. Проста, тепла, суха музика співу – як зморшки, як руки натруджені. Важко пояснити або описати, але ці голоси – світяться. Тихо так.
Антон Йожик Лейба
Источник: http://shanson-e.tk/forum/showthread.php?t=102622
Другие выпуски серии Етнічна музика України - 14 CD (2004):
Кольорові села
Постоп'янка з Подляшша (Традицiйна музика Пiдляшша)
Космацькі музики
Поліський лірник (Традиційні лірницькі пісні Західного Полісся)
Цвіте терен. Традиційна музика Лівобережної Київщини
Поліські музики (Традицiйна iнструментальна музика Захидного Полисся)
Троїсті музики Прикарпаття та Буковини
Коровай. Традиційна музика Правобережної Київщини
Карпатія
Бервін Бервінковії
Троісті музики Прикарпаття
В гетой хаті. Традиційна музика Берестейщини
Вєночок рутьвяненький. Традиційна музика Берестейщини
|
| |
| |
| дядя_Миша | Дата: Понедельник, 01.10.2012, 13:28 | Сообщение # 2 |
|
Генералиссимус
Группа: Заблокированные
Сообщений: 1665
Статус: Offline
| Пісенний фольклор Західного Полісся
Поліський фольклор славиться надзвичайною архаїчністю та консервативністю. Зокрема, у західній частині Полісся, епіцентр якого припадає на північ Волинської області, збереглося чимало реліктів ранньослов’янської культури. Більшість археологів та істориків одностайні в тому, що саме в басейні верхньої Прип’яті зароджувалась та формувалась слов’янська спільнота, тривалий період існування якої пов’язують із дулібським союзом племен - дуліби, волиняни, дреговичі, деревляни і поляни. Споконвіків тут постійно відбувався синтез германо-балто-слов’янських культур, що до нашого часу лишило помітний слід у т.ч. і в музичній традиції.
До пропонованого диску відібрано кілька зразків автентичної пісенної традиції західного Полісся (т.зв. верхньоприп’ятська низовина). Матеріал накопичувався впродовж десяти останніх років під час фольклористичних експедицій співробітників Проблемної науково-дослідницької лабораторії музичної етнології при Львівській державній музичній академії ім. М. В. Лисенка. Записи здійснювались без спеціального попереднього підготування в умовах сільського побуту та за допомогою непрофесійної звукозаписувальної апаратури. Також не ставилось за мету надто дисциплінувати виконавців, аби не порушити природності процесу. Унаслідок цього аудіоматеріали далекі за якістю від вимог студійного запису, але дають можливість максимально перенестись в умови поліської хати чи вулиці.
Пісенний матеріал впорядковано за принципом циклічної послідовності: календарно-обрядові твори (№№ 1-8, 10), сезонно-трудові (№№ 11-15), родинно-обрядові (№№ 16, 18-22) та звичайні (позаобрядові №№ 23-27) пісні. Таким чином представлено майже всю жанрову палітру. Особливу увагу, з-поміж інших, заслуговують реліктові та локально своєрідні весняні («рогулейка» № 5, «волочебна» № 7, «ранцівка» № 4) і жнивні (№№ 13, 15) наспіви, а також розповідь про русалок (№ 9). Серед позаобрядових виділяються два твори з репертуару лірників (№№ 23, 24). Кілька найпопулярніших пісень ліричного характеру демонструють типові властивості поліського багатоголосся.
|
| |
| |
|
Меню сайта
Календарь
Block content
|
