|
Поліські музики. Традицiйна iнструментальна музика
|
|
| дядя_Миша | Дата: Понедельник, 01.10.2012, 13:58 | Сообщение # 1 |
 Генералиссимус
Группа: Заблокированные
Сообщений: 1665
Статус: Offline
| Етнічна музика України. Поліські музики (2004)
Традицiйна iнструментальна музика Захидного Полисся
Стиль: Ethno
Країна, місто: Україна, Київ
Видавець: Атлантик
Пісні:
1. Про сироту (ліра, спів)
2. Про Лазара (гармошка, спів)
3. Ой там в долой, в долонойци…(гармошка, спів)
4. Крутях (коров’ячий ріжок)
5. Крутак (сопілка)
6. Терниця (коров’ячий ріжок)
7. Полька (сопілка)
8. Чорні очка…. (свистілка)
9. Імітація співу півня (коров’ячий ріжок)
10. Петрівчана (скрипка)
11. Обжинкова (скрипка)
12. Весільна ладканка (скрипка)
13. Ой дай, Боже, в добрий час – весільна пісня (ансамбль)
14. Весільний марш (ансамбль)
15. Весільний марш «До короваю» (ансамбль)
16. Крутак (ансамбль)
17. Крутак (ансамбль)
18. Крутак (ансамбль)
19. Козак (бубон)
20. Козак (ансамбль)
21. Гопак (ансамбль)
22. Гречка (ансамбль)
23. Солоха (скрипка)
24. Полька (ансамбль)
25. Полька-карилофіночка (скрипка)
26. Полька-голубка (ансамбль)
27. Краков’як (ансамбль)
28. Оберек (ансамбль)
29. Оберек (ансамбль)
30. Вальс (бубон)
31. Бариня (губна гармошка)
32. Коробушка (баян)
33. Ойра (ансамбль)
34. Хаїм (скрипка)
35. Приспівки (ансамбль)
36. Ой ти вишенька (срипка, спів)
37. Про Цмока (скрипка, спів)
38. Очерет мені був за колиску… (ансамбль, спів)
Тривалість: 01:00:17
Аудіо-кодек: MP3
Бітрейт: 192 кб/с
Скачать
Источник: http://shanson-e.tk/forum/showthread.php?t=102622
Другие выпуски серии Етнічна музика України - 14 CD (2004):
Кольорові села
На нашій юлойці (Традицiйна музика Захидного Полисся)
Постоп'янка з Подляшша (Традицiйна музика Пiдляшша)
Космацькі музики
Поліський лірник (Традиційні лірницькі пісні Західного Полісся)
Цвіте терен. Традиційна музика Лівобережної Київщини
Троїсті музики Прикарпаття та Буковини
Коровай. Традиційна музика Правобережної Київщини
Карпатія
Бервін Бервінковії
Троісті музики Прикарпаття
В гетой хаті. Традиційна музика Берестейщини
Вєночок рутьвяненький. Традиційна музика Берестейщини
|
| |
| |
| дядя_Миша | Дата: Понедельник, 01.10.2012, 13:58 | Сообщение # 2 |
|
Генералиссимус
Группа: Заблокированные
Сообщений: 1665
Статус: Offline
| Виконавці
У 2002 році київська аудіокомпанія «Атлантик» спільно iз Всеукраїнським товариством «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка розпочали унікальний проект «Етнічна музика України». За ідеєю, цей аудіосеріал складатиметься майже з 25 альбомів, кожен із яких ілюструватиме найхарактерніші особливості традиційної музики того чи іншого регіону. У 2004 році відбулося перевидання готових дисків.
За рівнем культури й естетикою ці видання — а це очевидно — є найкращими з усього масиву подібних видань не тільки в Україні, а й у країнах СНД. Кожна збірка є результатом фахової селекції, оскільки тут дійсно зібрано найяскравіші зразки народного мистецтва зо всіма «родзинками» місцевого колориту. «В архівах нашої компанії, — говорить директор рекордингової компанії «Атлантик» Юрій Гандзюк, — зберігаються матеріали експедицій із колишніх Галицько-Волинських земель і Бойківщини, Гуцульщини, Лемківщини, Надсяння, Опілля, Полісся, Закарпаття, Буковини, Берестейщини, Поділля та інших. Досить повно представлено регіони Київщини, Полтавщини, Східного та Західного Полісся, Слобожанщини, Криму. Наш фонографічний архів охоплює все розмаїття жанрів традиційної музики: колядки, щедрівки, гаївки, веснянки, русальські та купальські пісні, весільні та жниварські, похоронні голосіння, колискові, балади, думи, лірницькі пісні, багато інструментальної музики тощо…»
Цікаво, що чимало самобутніх творів записано ще близько ста років тому на фонографічних валиках (так званих валиках Едісона), інша частина — на магнітних плівках. Унікальність записів у тому, що, наприклад, на валиках зафіксовано полтавських кобзарів, яких у 30-х роках фізично знищила радянська влада. Зараз ті валики — це єдине джерело автентичного стилю, їхня ретельна реставрація — єдиний спосіб врятувати значну частину безцінного скарбу. Зникнення цілих пластів народної музичної культури — процес, на жаль, невідворотний, оскільки відходять у вічність живі носії — сільські дідусі, бабусі, а з іншого боку, йде наступ бездуховної урбанізації-глобалізації. Тому, власне, й виник задум створення всеохоплюючої енциклопедії народної музичної культури. Є загальне враження щодо всієї серії. Просте. Дякувати небу, є ще на нашій землі люди, які, на відміну від більшості з нас, не тільки слухають пісні. Люди, які співають. Люди, які записують.
На диску представлено три основні категорії музикантів-професіоналів. Мандрівні співці – лірники, а пізніше гармоністи (докладніше щодо лірників можна дізнатися з альбому „Поліський лірник”). Пастухи – у давнину вони виконували сигнальну та магічну музику. Але в наш час це, здебільшого, пісенно-танцювальні та звукозображальні мелодії з використанням самозвучних та духових інструментів. І, нарешті, троїсті музики, які непогано себе почувають і в наш час. І вписалися в нього так добре, що використовують навіть електроінструменти (музичні, звичайно ж). Щоправда, на цьому диску такі інструменти не звучать – та це й добре. А звучить, за виключенням шести треків, просто інструментальна музика. Просто музика – але не проста. Хоча б тому, що цим мелодіям – вже кілька століть.
Антон Йожик Лейба
|
| |
| |
| дядя_Миша | Дата: Понедельник, 01.10.2012, 13:59 | Сообщение # 3 |
|
Генералиссимус
Группа: Заблокированные
Сообщений: 1665
Статус: Offline
| Традиційна інструментальна музика Полісся, окрім Карпат, найбагатша і найкраще збережена в Україні. Причини цього – як споконвічна важкодоступність реґіонів (болота-ліси та непрохідні гори, що уповільнювали зовнішні цивілізаційні впливи), так і велика роль пастушого господарства (що часто впливає на домінування в культурі інструментальної музики над вокальною).
На Західному Поліссі можна виділити три основні категорії народних музикантів-професіоналів, які й почергово представлені на диску: мандрівні співці, пастухи та «троїсті музики». Це винятково високообдаровані особистості, лідери у своєму оточенні, творці традиції. До декотрих треків додані короткі висловлювання самих музикантів як ілюстрація їх вискої життєвої мудрості, таланту й самобутності.
Професіоналами у найвищому сенсі були мандрівні співці – лірники (трек №1), що мали свої цехові організації зі всіма властивими їм строгими правилами – особливим процесом навчання, поділом території між виконавцями, знанням таємного жаргону тощо. Згодом їх традиції трансформовано і спрощено продовжили після Другої світової війни гармоністи (треки №№2-3), й до узвичаєного лірницького репертуару (головно релігійного, моралізаторського, треки №№1-2) додали твори на військову тематику (трек №3).
У пастушій і близькій до неї мисливській традиціях Західного Полісся нині дуже мало залишилося сигнальної та магічної музики (на збір худоби, на загін звіра, для захисту від злих сил та ін.), виконавці цих інструментальних жанрів надають перевагу творам для слухання на відомі пісенно-танцювальні (треки №№4-8) чи звукозображальні (трек №9) мелодії. З інструментів використовували самозвучні: «клекота», дзвоники, «шарахуни», «тарахкавку», «фуркало»; духові: «піскалку», «дудку», «свистілку», свисток, «вабик», «ріжок», ріг тощо.
«Троїсті музики» (привнесений термін, на цій території — просто «музики») існують тут не так давно, лише кілька сторіч. Найдавніші склади ансамблів були: 1-2 скрипки і решето; 1-2 скрипки, решето й бас. Згодом, після Другої світової війни, у деяких місцевостях решето замінив бубон, а також додалися контрабас, гармошка, акордеон, баян, кларнет, мідні (окремо були й духові «оркестри») та електронні інструменти. Гурти чи поодинокі музиканти з них виконували обрядову (сімейну, календарну) та позаобрядову (танцювальну, розважальну) музику (на диску ці твори розміщені саме в такому порядку). Основою і найчисельнішою частиною їхнього репертуару були давні місцеві танці: Крутак (треки №№16-18), Козак (треки №№19-20), Солоха (трек №23) й ін. та інонаціональні пізнішого походження, найпопулярніший з яких — Полька (треки №№24-26).
В історичному розвитку «жива» інструментальна музика, активно існуюча в першій половині ХХ століття, у другій почала поступово обіднятися і зникати: особливо це пов’язане з модою на електронні інструменти, які замінили акустичні. Окрім цього, відпала потреба в більшості стародавніх обрядів або магічно-символічних дій з участю інструментальної музики. Декотрим стимулом для хоч якогось існування народної інструментальної музики сьогодні стала участь у фестивалях (треки №№13, 18, 24, 27, 28, 33, фестиваль «Берегиня» у м.Луцьк), концертах, конкурсах і оглядах самодіяльних колективів.
Ірина Федун
http://www.atlantic-records.com.ua/cat.php?view=item&ID=77&refer=rub
|
| |
| |
|
Меню сайта
Календарь
Block content
|
