Фольклорный ансамбль "Ромашинская слободка"

Суббота, 16.11.2024, 09:33

Приветствую Вас Гость | RSS | Главная | Коровай. Традиційна музика Правобережної Київщини (2004) - Форум | Регистрация | Вход

[ Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск · RSS ]
  • Страница 1 из 1
  • 1
Модератор форума: дядя_Миша, Музыковед  
Коровай. Традиційна музика Правобережної Київщини (2004)
дядя_МишаДата: Понедельник, 01.10.2012, 14:18 | Сообщение # 1
Генералиссимус
Группа: Заблокированные
Сообщений: 1665
Репутация: 4
Статус: Offline


Коровай. Традиційна музика Правобережної Київщини
Серия: "Етнічна музика України"

1. Ой як же було ізпрежди віка (колядка)
2. Вилети, гулю, вилети (веснянка)
3. Й а в кривого танця (веснянка)
4. Вербовії колеса (веснянка)
5. Да весняночко-пеняночко (веснянка)
6. Ой на нашій да веснянці (веснянка)
7. Пожену я на яр товар (лірична, приурочена до весни)
8. Приєзжає мій миленький з поля (балада)
9. Чоловік мене бив (жартівлива)
10. Ой ну, кицю, кицю (колискова)
11. Ой ну, коту, коти два (колискова)
12. Ой купався Іван (купальська)
13. Ой у лісі, й у лісі (петрівчана)
14. А в городі свиня рила (петрівчана)
15. Петрівочка мала нічка (на жито)
16. Ой гук, мати, гук (козацька)
17. Ой чумаче, чумаче (чумацька)
18. За нашою границею (на жито)
19. Й а вже сонце над грушами (на жито)
20. Ой не ходи, барабашу (до чарування)
21. Ой не ходи за лісочком (лірична)
22. Мамонько, голубонько (весільна)
23. Ой на морі да й на синьому (весільна)
24. Тепер будеш, моя мати, стихо спати (весільна)
25. Ой понад садом битая доріженька (весільна)
26. Ой сяду я, молодая, подумаю (сирітська)
27. Весільний обряд «скривання молодої»
28. Чи не можеш, моя мати, вийти з хати (весільна)
29. Ой дуб дуба да й похитує (весільна)
30. Свекорко невістку на порозі стрічає (весільна)
31. Ой пойду я в ліс по дрова (лірична)
32. Ой пошла б я на вулицю погуляла (лірична)
33. Вийду я на гору (лірична)
34. Люлі, люлі, люлі (колискова)
35. Ой ну, люлі, люлі (колискова)
36. Ой ми ходимо, походжаємо (колядка)

Исполнители.
1. Село Лука (песни № 3, 4, 6, 9, 10, 11, 16, 24, 27, 29, 33, 34, 35)
2. Село Грузьке (песни № 1, 2, 5, 7, 12, 15, 18, 20, 28, 30, 32)
3. Село Комаровка (песни № 13, 22, 26, 36)
4. Село Нижыловичи (песни № 14, 21, 23, 25, 31)
5. Село Козычанка (песни № 8, 17, 19)

Скачать - 110 Мб:
http://narod.ru/disk....ip.html

Источник: http://files.ukraine.ck.ua/

Другие выпуски серии Етнічна музика України - 14 CD (2004):
Кольорові села
На нашій юлойці (Традицiйна музика Захидного Полисся)
Постоп'янка з Подляшша (Традицiйна музика Пiдляшша)
Космацькі музики
Поліський лірник (Традиційні лірницькі пісні Західного Полісся)
Цвіте терен. Традиційна музика Лівобережної Київщини
Поліські музики (Традицiйна iнструментальна музика Захидного Полисся)
Троїсті музики Прикарпаття та Буковини
Карпатія
Бервін Бервінковії
Троісті музики Прикарпаття
В гетой хаті. Традиційна музика Берестейщини
Вєночок рутьвяненький. Традиційна музика Берестейщини
Прикрепления: 8731035.jpg (30.8 Kb)
 
дядя_МишаДата: Понедельник, 01.10.2012, 14:20 | Сообщение # 2
Генералиссимус
Группа: Заблокированные
Сообщений: 1665
Репутация: 4
Статус: Offline
Традиційні пісні Правобережної Київщини

У 1998 році у світ вийшов СД «Традиційна музика Київщини», який знайомить слухачів із записами з Київського Лівобережжя. Пропонований СД репрезентує музичний фольклор вже з Правобережної Київщини. Записи, що ввійшли в альбом, були зроблені в селах Макарівського (Комарівка, Ніжиловичі, Грузьке, Козичанка — 1994р.) та Києво — Святошинського (с.Лука -1997р.)районів, котрі розташовані у межиріччі дніпровських приток Тетерева й Ірпеня. Науковці називають ці землі «перехідною зоною», адже вони знаходяться на межі двох великих фізико — географічних ареалів: лісового і лісостепового. У музичному фольклорі знайдемо риси, що притаманні поліській, подільській та подніпровській традиціям.

На відміну від лівобережної Київщини, етнічна історія якої не відзначається безперервністю, правобережні землі предки — землероби опанували "іспрежди віка». Очевидно, саме тому зуміли зберегти у своїй пам’яті найдавніший шар фольклору — календарно — обрядовий, що нині відходить у небуття.

Абсолютною несподіванкою для мене був запис на Київщині колядки про створення світу (№1), що відображає космогонічні уявлення наших пращурів. Раніше такі колядки зустрічалися в основному на західноукраїнських теренах.

Моє уявлення вразила розповідь комарівських селянок (с.Комарівка) про те, що майже до останнього десяти — річчя на Макарах (так називається куток села) у «роздв’янський день» (21 січня) відбувався обряд «снопа — молотити». Ввечері збирався гурт жінок, чоловіків. Поміж себе вони вибирали найсміливішу жінку та обв’язували її житом. Всі разом обходили двори сусідів. В хату заходили з колядкою, яку в селі співали протягом двох святочних тижнів, після чого обмолочували зажиночний сніп хазяїв (№36). По закінченні обряду господар «записував колядку» на сволоці (малював хрест),що символізувало кінець різдвяних свят. Колядників, як водиться, щедро обдаровували.

Грузецькі жінки (с.Грузьке) зуміли зберегти до наших днів пісню, що в давнину супроводжувала ритуальні дії «дівчат — чарівниць», аби причарувати до себе хлопців (№20).

Під час літньої експедиції 1995р. мені пощастило перебувати на весіллі в с.Лука та на власні очі бачити, як «скривали молоду» (з молодої знімали вінок і голову покривали хусткою, що означало її остаточний перехід з дівоцтва до жіноцтва). Цей весільний обряд є головним у багатьох селах Правобережної Київщини, і я маю нагоду запропонувати його майже у повному вигляді у виконанні співачок с.Лука (№27).

Цілий ряд обрядових мелодій — веснянок (№2,3,4), купальсько — петрівчаних (№12,13), весільних (22,25) засвідчують свою причетність до подільського музично — етнографічного регіону.

Пісні «на сіно» (№15) та «на жито»(№18) репрезентують поліську традицію сольного виконання трудових пісень, котра поступово щезає на цих землях.

Звертає на себе увагу пласт пісенної лірики. Тембральне звучання, темпоральні характеристики ліричних пісень дають підставу вважати, що вони історично склалися під безпосереднім впливом домінуючої колись календарної звичаєвості. Стилістично виразний склад багатоголосся з щільним заповненням фактури, розширення діапазону підголоска до межі верхньої терції у піснях (№16,31,33) маркують вплив подніпровської ліричної традиції.

Сподіваюсь, що уважний слухач знайде для себе й інші цікаві речі, вміщені на СД.

Пропоновані записи є намаганням правдиво задокументувати традицію старожитностей, що нині зникає, поповнити музичний літопис народної культури, залишити документ межі тисячоліть.

Етномузиколог
Ганна Коропниченко


http://www.atlantic-records.com.ua/cat.php?view=item&ID=83&refer=rub
 
  • Страница 1 из 1
  • 1
Поиск:

Меню сайта

Календарь

Block content

Статистика

Поиск