| дядя_Миша | Дата: Понедельник, 22.10.2012, 01:11 | Сообщение # 1 |
 Генералиссимус
Группа: Заблокированные
Сообщений: 1665
Статус: Offline
| 
Троісті музики Прикарпаття (2004)
Серия: "Етнічна музика України"
Страна: Украина
Жанр: Folk, Authentic
Год выпуска: 2004
Продолжительность: 42:30
Список песен:
1. Вихід. Проводи та Зустріч з полонини
2. Верховина
3. Старовинні гуцульські мелодії
4. Весільні наспівні мелодії
5. Верховинська
6. Довбушева пісня
7. Віночок
8. Весільна
9. Полька
10. Гуцулка
11. Ой кувала зозуленька
12. Гуцульські мелодії
13. Ой ішов я з Дебречина
14. Косарська пісня та Аркан
15. Гуцулка
16. Мишинські весільні мелодії
Украинские троистые музыканты – явление в музыкальной культуре и отдельное, и интересное. Кстати, в буклете приведена легенда о том, как они появились. А когда слушаешь диск, то заодно понимаешь, почему они не исчезли. Ибо, при всем внутреннем разнообразии такого пространства, как народная музыка, троистые музыканты практически всегда привлекают внимание какими-нибудь изюминками в исполнении. Этот диск – не исключение. Его приятно слушать не только потому, что – этника, но и потому, что – мастерская игра. Есть здесь и сольные исполнения, и ансамблевые, и для коломыек тоже место нашлось (в советские времена, между прочим, написанных). Есть тут даже пример семейного творчества – троистый ансамбль братьев Ватаманюк, сохранивших манеру игры, характерную для такого уголка, как Гуцульщина. Короче говоря – есть, что послушать. А первый трек вообще словно ворота какие-то открывает.
Скачать - 84 Мб:
http://www.mediafire.com/?k0ykgx3rag4u2m9
Источник: http://vk.com/e_music_folk
Другие выпуски серии Етнічна музика України - 14 CD (2004):
Кольорові села
На нашій юлойці (Традицiйна музика Захидного Полисся)
Постоп'янка з Подляшша (Традицiйна музика Пiдляшша)
Космацькі музики
Поліський лірник (Традиційні лірницькі пісні Західного Полісся)
Цвіте терен. Традиційна музика Лівобережної Київщини
Поліські музики (Традицiйна iнструментальна музика Захидного Полисся)
Троїсті музики Прикарпаття та Буковини
Карпатія
Коровай. Традиційна музика Правобережної Київщини
Бервін Бервінковії
В гетой хаті. Традиційна музика Берестейщини
Вєночок рутьвяненький. Традиційна музика Берестейщини
|
| |
| |
| дядя_Миша | Дата: Понедельник, 22.10.2012, 01:30 | Сообщение # 2 |
|
Генералиссимус
Группа: Заблокированные
Сообщений: 1665
Статус: Offline
| Про свою троїсту музику гуцули створили поетичну легенду... Три легені — скрипаль, цимбаліст та сопілкар — закохалися у дівчину. Вибираючи собі нареченого, дівчина запропонувала їм принародно змагатись у грі: чиє виконання народ визнає найліпшим — за того вийде заміж.
Кожний легінь грав на своєму інструменті найулюбленішу мелодію. Та ж виконання було таким майстерним, що жодний не одержав переваги. Тоді дівчина звеліла кожному зіграти одну й ту ж пісню, — але й цього разу не розсудили найкращого...
Залишилося останнє — грати легіням разом. Та від сумісної гри народилася нечувана досі, чарівна музика і народ вирішив — не слід розлучати легінів.
А музику ту назвали ТРОЇСТОЮ МУЗИКОЮ...
Створення троїстої музики, як основи розвитку народної інструментальної творчості, було великим досягненням у житті простого люду.
Відомо, що східні слов’яни (росіяни, українці, білоруси) з найдавніших часів користувалися музичними інструментами: бубнами, тарілками, рогами, трубами, сурмами, піпелями, сопелями, гуслями, гудками та ін. Під час формування народностей були створені вже суто національні інструменти — російська балалайка, українська кобза або бандура, білоруські цимбали, які помітно поповнили загальнослов’янський інструментарій.
На Україні протягом віків викристалізовувались різноманітні за складом народні інструментальні ансамблі. Спочатку в цих ансамблях провідну роль відводили гуслям. Та коли був створений класичний зразок скрипки, утворюється ансамбль троїстої музики. Він зберігся і відіграє визначну роль у народному музичному побуті і в наш час.
Назвали цей ансамбль троїстою музикою тому, що до його складу входять три виконавці: скрипаль, цимбаліст (або виконавець на іншому інструменті) та бубніст. Найбільш розповсюджені типи троїстої музики такі: скрипка, басоля і бубон — в центральних областях України; скрипка, цимбали, бубон або ж барабан — в західних областях.
Тепер, залишивши за собою традиційну назву, українські інструментальні ансамблі, значно розширили свій склад. Вони укомплектовуються в основному з таких інструментів: струнні — скрипка, басоля (віолончель) або контрабас, цимбали, рідше — бандура; духові — флейта, кларнет, сопілка (денцівка або флояра), зрідка труба або корнет в строї-сі-бемоль, тромбон педальний в строї-до; клавішні — гармонія або баян; ударні — барабан разом з мідними тарілками чи бубон.
Перелічені струнні, духові та ударні зустрічаються в народних ансамблях у найрізноманітніших поєднаннях. Проте, є провідні, без яких укомплектування неможливе — це скрипка та цимбали. Скрипці, як правило, належить основна роль в будь-якому за складом ансамблі.
--
Серед численних троїстих музик виділяються брати Ватаманюки. Вони цілком зберігають народну манеру гри, яка позначена колоритом, характерним лише для Гуцульщини — мальовничого куточка України.
Сімейні ансамблі — це чудова традиція ще з давніх давен.
Виконавці демонструють окремі школи народних інструменталістів — скрипалів, цимбалістів, сопілкарів, які зберігають особливості інструментальної практики своїх місцевостей.
В репертуарі троїстих музик багато сучасних мелодій, що широко звучать на народних святах, весіллях. За народною традицією — виконавці, граючи, співають.
Особливе місце в репертуарі займають тематичні п’єси. Найстаріші учасники В. Ілюк та І. Остафійчук на трембітах і теленках грають цілу сюїту, присвячену Виходу, Проводам та Зустрічі з полонини. В інших п’єсах є цікаві зображальні елементи: наслідування співу птахів, скрипінню воріт, передзвону молотів у кузні тощо.
Запис троїстих музик на CD відроджує й зберігає безціні сторінки музичного літопису України.
|
| |
| |
